Спрощена система: досліди на кроликах

Грамотного законопроекту про спрощену систему оподаткування, який би врахував точку зору Мінфіну і бізнесменів, так ніхто і не запропонував. Хоча активність опозиції на тлі безініціативності Мінфіну стала причиною сильного роздратування прем’єра Миколи Азарова, який звинуватив Мінфін у неробстві. ТЕКСТ ДОКУМЕНТА.

25 березня на столичній Європейській площі проходив мітинг підприємців проти податкової політики влади. Страйкувати за традицією вийшли “спрощенці”, незадоволені деякими нормами нового Податкового кодексу.

Реформування спрощеної системи оподаткування, заявленої президентом рік тому, сьогодні заморожене.

Минулого тижня, за результатами серії засідань робочих груп, Міністерство фінансів представило свою версію модернізації єдиного податку, зірвавши всі можливі строки, встановлені і МВФ, і президентом.

На основі цієї концепції Мінфін повинен підготувати законопроект. Уряд зобов’язався обнародувати текст ще до кінця січня 2011 року, аби до кінця лютого встигнути його обговорити і в березні прийняти. Пізніше, після візиту місії МВФ, стало зрозуміло, що фонд вже не наполягає на цій темі, і “спрощенку” пустили на самоплив.

Річ, насправді, не тільки в позиції МВФ. Частково процес підготовки “спрощеного” закону загальмувала адміністративна реформа, яка змінила кураторів процесу. Зокрема, істотний дисбаланс у перебіг розгляду питання вніс президент, ліквідувавши Державний комітет з питань промислової політики і підприємництва.

Зараз це відомство перебуває у стадії ліквідації, а його екс-керівник Михайло Бродський “на пташиних правах” щосереди відвідує засідання Кабміну в статусі уповноваженого уряду з питань дерегуляції.

Він сидить на задніх рядах з сумнівним правом голосу і великою папкою пропозицій. “Спрощенки” у ній нема: Бродський не раз озвучував своє скептичне ставлення до єдиного податку ще на посаді голови комітету.

Питання регуляторної політики та спрощеної системи оподаткування, які “перетекли” з Держкомпідприємництва в очолюване Андрієм Клюєвим Міністерство з питань економічного розвитку і торгівлі, далеко не в пріоритеті цього відомства.

У Клюєва багато свого головного болю: від регулювання держзакупівель до грального бізнесу. Чиновники Мінфіну просто сахаються цієї теми, чекаючи установки згори. Податківці, у свою чергу, не рухаються без візи Мінфіну.

Формально питання оподаткування малого бізнесу у фінансовому відомстві курує заступник міністра фінансів Анатолій Мярковський, якому ця тема явно не подобається. Причина інфантильності в економічному блоці уряду суто психологічна.

Податковий кодекс і страйки підприємців налякали владу, змінивши інформаційну політику авторів процесу – вже краще нічого, ніж новий Майдан. Сум’яття в законодавчий процес додатково внесли самі підприємці та їхні лобісти, які так і не змогли домовитися про формат “ідеального єдиного податку”.

Комплексного і грамотного законопроекту про спрощену систему оподаткування, який би врахував точку зору Мінфіну і бізнесменів, так ніхто і не запропонував. Хоча активність опозиції на тлі безініціативності Мінфіну стала причиною сильного роздратування прем’єра Миколи Азарова, який звинуватив Мінфін у неробстві.

Під час останнього засідання Кабміну він публічно вишпетив віце-прем’єра Андрія Клюєва, міністра фінансів Федора Ярошенка і голову податкової служби Віталія Захарченка, ледь не порадивши брати приклад з опозиції.

Презентовану Мінфіном концепцію спрощеної системи можна не брати до уваги – вона здебільшого декларативна. До конкретики можна зарахувати хіба що пропозицію поділити платників єдиного податку на кілька категорій.

Перша – фізособи-підприємці з річним доходом до 150 мінімальних зарплат. Вони будуть платити на місяць 1-10% від розміру мінімальної зарплати – з 1 квітня 2011 року її розмір становитиме 940 гривень.

Друга – підприємці, які заробляють 150-600 мінімальних зарплат. Вони будуть платити 2-40% від розміру мінімальної зарплати залежно від виду діяльності.

Третя – підприємці, які мають обіг 600-1000 мінімальних зарплат. Вони сплачуватимуть 3% від доходу за умови сплати ПДВ і 5% – без ПДВ.

Останні ставки будуть застосовуватися і для оподаткування юридичних осіб, які працюють за спрощеною системою оподаткування, і річний оборот яких не перевищує 3 тисяч мінімальних зарплат, а кількість працівників – 50 осіб.

Для кожної категорії “спрощенців” розроблена окрема система обліку. Планується, що підприємці першої категорії будуть зобов’язані вести тільки облік доходів. Для решти встановлять докладний облік всіх доходів і витрат – дуже незрозумілий намір.

При цьому концепція мовчить про суттєвіші моменти, які турбують підприємців. Наприклад, норма кодексу про заборону віднесення на валові витрати послуг і товарів від платників єдиного податку, яка набирає чинності з 1 квітня 2011 року.

За прогнозами заступника голови Державної податкової служби Олександра Клименка, з цього моменту можуть припинити діяльність 170 тисяч підприємців, які працюють за спрощеною системою оподаткування. Зате зникнуть “мінімізатори”, які використовують платників єдиного податку для ухилення від оподаткування.

У січні 2010 року, розповів Клименко, кількість фізосіб-підприємців в Україні становила 2,65 мільйона осіб, а в січні 2011 року – 2,7 мільйона осіб.

При цьому у країні зареєстровано 1,1 мільйона фізосіб-підприємців, які працюють за спрощеною системою. З них 700 тисяч ніколи не мали справ з юридичними особами – підприємствами. Таких підприємців, пообіцяв Клименко, новації не торкнуться.

З решти ж 400 тисяч підприємців 170 тисяч працювали на тих же підприємствах, яким і надавали різні послуги – бухгалтерського обліку, аудиту, консалтингу.

Чиновник підкреслив, що це якраз і є типові схеми ухилення від оподаткування, внаслідок яких до бюджету не надійшов майже 1 мільярд гривень податків на доходи фізичних осіб та 2 мільярди гривень єдиного соціального внеску.

За словами Клименка, такі підприємці, ймовірно, припинять діяльність і залишаться найманими працівниками, якими вони і були. Інші 230 тисяч підприємців повинні визначитися, за якою системою оподаткування їм краще працювати.

Опитані “Економічною правдою” бізнесмени наполягають, що погані не всі з них. Вони просять або переглянути цю норму, або внести до неї правки, знявши заборону на віднесення на витрати при наявності у “спрощенця” документів первинної звітності та веденні ним повноцінного бухгалтерського обліку.

Передбачалося, що це буде передбачено у новому законі про спрощену систему. На думку бізнесу, відсутність даного акта обумовлена, в тому числі, нормою про валові витрати. Мовляв, після набрання нею чинності уряд відстежуватиме статистику кількості “спрощенців” і лише тоді зробить висновок, чи потрібен цей закон.

В інтерв’ю “ЕП” голова парламентського комітету з питань фінансів і банківської діяльності, податкової та митної політики Віталій Хомутиннік підтвердив цей намір. За його словами, “валова норма” набере чинності 1 квітня і діятиме протягом кварталу. Скасують її лише тоді, якщо вона виявиться неефективною.

“Досліди на кроликах” податківці проведуть і в рамках дії нової декларації з податку на доходи фізосіб, які працюють на “спрощенців”, – ще одна новація Податкового кодексу. Тепер декларацію необхідно подавати не щоквартально, як було раніше, а щомісяця всім “спрощенцям”, навіть тим, у кого нема найманих працівників.

Це призвело до страшного безладу у податковій службі: співробітники не здатні прийняти таку кількість нових декларацій, що призвело до величезних черг.

Подейкують, інформація про розгардіяш у податковому відомстві дійшла до Віктора Януковича. У результаті Адміністрація президента доручила Мінфіну скасувати вимогу про подання нових декларацій. Відповідний законопроект начебто буде проголосований на найближчому пленарному тижні.

Поки ж податківці отримали вказівку не штрафувати платників єдиного податку за несвоєчасне здавання документів.

Світлана Крюкова, ЕП