Тернопільводоканал піде на позички до Світового банку

Проблема Верхньоівачівського водозабору давно не дає спокою водоканалівцям. Хоча проведені експертизи доводять, що сміттєзвалище жодним чином не впливає на якість води у кранах тернополян, керівництво «Тернопільводоканалу» не відкидає варіанту, що ситуація з часом може погіршитись. Будівництво нової водозабірної станції обійдеться підприємству у кругленьку суму. Мова йде про сотні мільйонів гривень. Такі витрати повинні профінансовувати державні та місцеві бюджети. На решту великобюджетних проектів водоканал планує позичити гроші у Світового банку. Коли кредитування цим фінансовим гігантом стане можливе для місцевого підприємства і на що водоканал планує витратити ці кошти, розповідає директор «Тернопільводоканалу» Володимир Кузьма.

– Володимире Антоновичу, якість питної води у значній мірі залежить від зовнішньої мережі. Скільки кілометрів водопровідних мереж уже замінено?

– Наші працівники вже багато років поспіль досить активно виконують роботи з планової заміни найбільш аварійних ділянок водопровідних мереж, використовуючи при цьому найсучасніші поліетиленові матеріали. Вперше ми таку заміну здійснили ще в 2003 році на вулиці Живова, коли проводився капітальний ремонт дороги. Потім були вулиці Татарська, Злуки, Новий Світ, Морозенка, Тарнавського, Чернівецька та багато інших. Нині замінено понад 25 кілометрів водопровідних мереж на сучасні поліетиленові трубопроводи, термін експлуатації яких прогнозовано становить понад 50 років. Крім того, цього року ми почали на магістральних лініях встановлювати високоякісну запірну арматуру австрійської фірми «Hawle», що у перспективі забезпечить надійність водопостачання міста у найближчі 50, а то й сто років. На жаль, вітчизняна запірна арматура часто виходить з ладу невдовзі після встановлення.

– Скільки кілометрів водопровідних мереж треба замінити, аби повністю оновити їх?

– У нас на обслуговуванні близько 340 кілометрів зовнішніх водопровідних мереж. Термін їх експлуатації становить близько сорока років. Тож він давно завершився. Для того, щоб їх замінити на поліетиленові, потрібно щороку замінювати бодай по вісім з половиною кілометрів трубопроводу. Наразі ми уже вийшли на показник близько семи кілометрів у рік. Думаю, скоро дійдемо і до восьми.

– Як вдається попри економічну кризу не зменшувати показників заміни мережі, а збільшувати?

— Великими зусиллями, жертвуючи усіма іншими заходами. Ми маємо досить хорошу програму «Питна вода Тернополя на 2008-2020 роки». У ній передбачено оснівні заходи, які необхідно виконати для того, аби покращити систему водопостачання та водовідведення місті в цілому та привести якість надання послуг до європейського рівня. Але, на жаль, існує брак коштів, бо з держаного бюджету на цю програму не виділялося ще жодної копійки, в основному використовуємо кошти зі спеціального фонду, який ми самі наповнюємо. Коли порівняти наші можливістю з тією потребою, що закладена в програмі, то ми суттєво відстаємо від її виконання. Якщо ж коштів не вистачає, то потрібно правильно розставити пріоритети. Планова заміна мереж — одне з основних наших завдань. Адже коли її не здійснити сьогодні, то у перспективі доведеться усувати вже аварійні ситуації та нести ще більші затрати.

– Багато водоканалів в Україні вже користуються кредитами Світового банку. Коли серед них буде і «Тернопільводоканал»?

– Ми активно моніторимо ситуацію, пов’язану з отриманням кредитів Світового банку нашими колегами і готуємось включитися в цю програму. Досвід наших колег показує, що є серйозні проблеми з освоєнням таких кредитів. Зокрема, найбільше проблем було в наших колег зі Львова. Близько шести років вони працювали, щоб отримати цей кредит. Укладалися різні договори, змінювалося міське керівництво тощо. Вони навіть почали вже виплачувати відсотки за кредит, ще не отримавши самого кредиту… Так само досить тяжко відбувалася процедура і в «Чернігівводоканалі» та Івано-Франківську. Вони також три-чотири роки витратили на те, щоб довести до логічного вершення процедуру отримання кредиту. Вже зараз ця програма працює у значно пришвидшеному темпі і кредит реально отримати протягом двох років, а може й одного. Зваживши на досвід колег, ми готові у 2011 році розпочати процедуру отримання кредиту для фінансування найбільш ефективних проектів нашого водопровідно-каналізаційного господарства.

– Що це за проекти?

– Ми, зокрема, плануємо найближчим часом вирішити питання фінансування капітальної реконструкції сьомої каналізаційної насосної станції, часткового фінансування проекту будівництва станції водоочистки на станції третього підйому, впровадити ряд енергозберігаючих заходів, включаючи часткову реконструкцію каналізаційних очисних споруд.

– Чи серед проектів часом немає побудови альтернативного Верхньоівачівсьокому водозабору?

– Насправді проблема необхідності пошуку та будівництва нового водозабору існує. Оскільки нині один з найбільших наших водозаборів – Верхньоівачівський – розташований досить близько до Малашівського сміттєзвалища. Хоча нині, згідно з проведеними результатами аналізів, не спостерігається негативного впливу сміттєзвалища на якість води у водозаборі, але таке близьке сусідство нависає над нами, як Дамоклів меч. Тому повинні запобігти можливому негативному розвитку ситуації і шукати місце для будівництва нового водозабору, який би у перспективі зміг забрати на себе ту частину споживачів, які отримують воду з Верхньоівачівського водозабору. У принципі, є кілька таких розвіданих ділянок, але ми повинні розуміти, що витрати на будівництво нового водозабору і проведення відповідної нитки водогону від нього до міста – це колосальні витрати в сотні мільйонів гривень. Брати кредит на такі речі – невиправдано, оскільки в кінцевому рахунку він впаде на плечі споживачів, у кілька разів збільшивши тариф. Такі речі вирішуються, як правило, за рахунок коштів державного бюджету і часткового фінансування з місцевих бюджетів. Саме з такого розрахунку ми й розв’язуватимемо цю проблему. Наразі маємо домовленість з міським керівництвом щодо руху в напрямку пошуку та визначення місця для будівництва такого водозабору. Опісля необхідно буде виготовити проектно-кошторисну документацію та добиватися фінансування з державного бюджету з гарантією часткового фінансування з місцевих бюджетів.

Алла Коломієць, НОМЕР ОДИН

загрузка...

Comments are closed.