Університети заробляють 800 мільйонів на іноземцях

Міністр освіти й науки Дмитро Табачник поставив перед ректорами завдання набрати 50 тис. іноземців-контрактників. За його словами, зараз в Україні навчаються 48 тис. студентів з-за кордону. Бюджети університетів отримують від цього близько 800 млн грн.

— Освіта в Україні для іноземців привабливіша. У західноєвропейських державах для негромадян Євросоюзу навчання донедавна було здебільшого безкоштовне. Але, скажімо, у Швеції з цієї осені рік навчання коштуватиме близько 10 тисяч євро, — коментує освітній експерт Інна Совсун, 26 років. — У нас студент із-за кордону платить у середньому 1,5 тисячі євро.

Очікують, що до нас приїде більше студентів-вихідців з Азії чи Африки. Бо в українському суспільстві значно менше проявів ксенофобії, ніж, скажімо, у російському.

Якість знань іноземців у вітчизняних вузах буде нижчою. В європейських університетах обдаровані студенти з країн, що не входять до Євросоюзу, можуть отримати стипендію. У нас таких стимулів немає навіть для найрозумніших.

В Україні відсутній екзамен для іноземних абітурієнтів на розуміння мови викладання. А це — обов’язкова вимога у вузах Європи чи Сполучених Штатів. Зазвичай вступники з В’єтнаму чи Китаю приїздять в Україну за рік до початку навчання, щоб вивчити мову. Частина береться за українську, решта — за російську, щоб потім працевлаштовуватися у сусідів. Утім половина з них згодом мало що розуміє на парах. Викладачі знають, що платникам не можна ставити “незалік”, тому їх переводять із курсу на курс. Виходить, що викладача змушують думати про фінансові потреби вузу.

Студентів для наших університетів набирають приватні фірми, що працюють у країнах Африки, Далекого Сходу. Вони мають договори з вузами. У більшості європейських держав людину зараховує на навчання безпосередньо університет. Достатньо надіслати необхідні документи електронною поштою. Приватні фірми в нас за посередництво беруть 3–4 тисячі доларів.

Велика частка тих, хто приїжджають в Україну на навчання, потім стають нелегальними мігрантами. Якби зарахування студентів відбувалося через окремі департаменти університетів, таких випадків було б значно менше. Наприклад, вуз надсилає запрошення для абітурієнта в посольство України у відповідній країні. Там перевіряють усі документи, зокрема проплату за навчання, хоча б за перший семестр, і відсіюють потенційних мігрантів, -пише “Газета по-українськи”.