ОСББ в тернопільських «хрущовках»: як змінити правила гри на користь мешканців

В Україні діє Закон «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку». Жителі у новобудовах, знаючи, що всі системи життєзабезпечення (електро/тепло/газо/водопостачання й водовідведення) в будинку нормально функціонують, залюбки об’єдналися та створили ОСББ, щоб не бути залежними від ЖЕКів (тепер приватних підприємств). Всі кошти, зібрані на утримання будинку, будуть використані за призначенням.

Не так оптимістично відчувають себе жителі у будинках, які експлуатуються 60 і більше літ. Це «хрущовки» — панельні й цегляні; при здачі їх в експлуатацію обіцяли через рік-два зробити капітальний ремонт. Ці будинки зводили нашвидкоруч (поспіхом), мовляв, вони прослужать 60-80 років, а тим часом побудуємо нове житло.

Зборів жителів таких будинків щодо утворення ОСББ не було ініційовано ні з боку міського управління ЖКГ, ні з боку балансоутримувача. Однак лунали голоси «державних мужів» і в пресі, і на радіо, що жителі повинні визначитися з вибором керуючого будинком або компанією, яка управляє житлом. Якщо вони не в змозі ухвалити рішення, то їм буде призначено міською радою таку особу або компанію. Та це не сталося.

Почали ширити «страшилки»: «Створите ОСББ — будете ремонтувати будинок за власні кошти», «Субсидії та пільги знімуть», «Заміна мережі водопостачання та водовідведення до будинку, а також газопостачання буде за рахунок жителів», «Через два-три роки кошти з бюджету міста на капремонт будинків не виділятимуть»…

А ми так чекали на ті збори, на яких представник міськради або сфери житлово-комунального господарства розкриє не тільки переваги ОСББ, а й охарактеризує фізичний стан будівлі та стан систем життєзабезпечення будинку.

Мабуть, настав той час, щоб в структурі управління ЖКГ створили експертну комісія з перевірки стану та збереження житлового фонду міста. Маючи акт експертизи технічного стану будівель, можна детально спланувати обсяг робіт і виконавців, щоб довести його до нормального функціонального стану й передати будинок ОСББ.

Постановою міської ради у 2004-2005 роках (точної дати не пам’ятаю) було реорганізовано ЖЕКи у приватні структури, яким було передано все майно.

Що вклав директор такої приватної структури у її розвиток? Йому все подали на «тарілочці» і приміщення, і транспортні засоби, матеріали, знаряддя праці, а на додачу нас, «рабів німих, незрячих гречкосіїв».

Ми уподібнилися кріпакам, які «панщину ходили відробляти», тепер носимо свої кошти на рахунок приватного підприємства за те, що нас «подарували» новоспеченому підприємцю для його збагачення, а наші багатоквартирні будинки мають непривабливий вид, а то й руйнуються.

Розумний керівник, вкладаючи власні кошти в організацію бізнесу, вибудовує відношення з клієнтами так, щоб зацікавити їх своєю продукцією або професійним обслуговуванням.

У вищезгаданій Постанові про реорганізацію ЖЕКів немає навіть згадки про зміну товарно-грошових відносин між підприємством і мешканцями будинків. Ці відносини залишилося на радянському рівні.

Хіба при такому підході до обслуговування багатоквартирних будинків підприємець захоче змінювати «стару» форму оплати? Мабуть, ні. Хто ж відмовиться добровільно від «щастя», коли гроші пливуть і пливуть потоком на рахунки новоспечених приватних підприємців?

А чи покращилося обслуговування багатоквартирних будинків з часу такої «реорганізації»? Хто від цього виграв, а хто програв? Чи потрібна така «реорганізація»?

Ми, жителі багатоквартирних будинків, фактично вже об’єднані в єдиному просторі, зв’язані загальнобудинковими системами життєзабезпечення, тож несемо повну відповідальність за стан збереження споруди і догляд за прибудинковою територією. Тож повинні самостійно розпоряджатися коштами, зібраними для утримання будинку.

Однак процедура створення об’єднання, виписана в законі, громіздка і незручна. Вона не сприяє швидкому переходу на нові «рейки» в обслуговуванні багатоквартирних будинків, гальмує процес створення ОСББ.

Було б добре, якби на сесії Тернопільської міської ради депутати проголосували за звернення до Верховної Ради України про необхідність внесення деяких змін до процедури створення об’єднання співвласників багатоквартирного будинку.

Варто внести поправку, що основний документ про наміри створити ОСББ — це протокол письмового опитування співвласників будинку, яке проводить ініціативна група. В ньому фіксують прізвище, ім’я, по батькові власника квартири, серію та номер паспорта, номер і площа квартири, результати підтримки «за» чи «проти» і підпис власника.

Наступна пропозиція: установчі збори проводяться в присутності представників міської ради або управління ЖКГ, які вручають акт технічного стану будинку (кожен житель повинен знати, в якому стані є будівля) голові зборів. Останній оголошує результати письмового опитування співвласників будинку про наміри створення ОСББ і пропонує затвердити цей протокол на зборах. Все, ОСББ створено.

Внесення таких змін прискорить процес створення таких об’єднань і стане першопоштовхом у формуванні бюджетних коштів із внесків жителів на утримання власного будинку та докорінно змінить товарно-грошові відносини між надавачами послуг (приватним підприємством) і споживачами (жителями будинків).

Міській владі варто ініціювати громадські слухання на цю тему. Це дасть можливість більш відповідально підійти до якісного виконання закону України «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку».

Марко ЗАВАДА

м. Тернопіль.

Фото з вільних джерел

Джерело: Вільне життя