Давні техніки борщівських вишиванок “осучаснюють” у Тернополі

До двох десятків майстринь представили свої роботи на виставці “Борщівська вишиванка” в Тернопільській бібліотеці для дорослих №4. Серед експонатів- сучасні борщівські сорочки, вишиті за зразками стародавніх технік, крім того є сукні, рушники, вишиванки, картини і намиста.

Нагадаємо, два роки рому Майя Юркевич, Вікторія Кривоніс і Лариса Овчарук заснували в Тернополі “Школу борщівської народної сорочки”, щосуботи навчають охочих опановувати мистецтво борщівської вишивки.

• Борщівська вишивка – жива і буде жити, і з нею будемо завжди ми творити, – переконує співзасновниця та учасниця школи Майя Юркевич. – Сьогодні вона отримала нове дихання на полотнах учасниць нашої спільноти. Живе давня вишивка і в наших серцях, домівках, де ми творимо, а також у стінах Етно-центру бібліотеки, де збираємося, вишиваємо та спілкуємося. Тож, хай борщівських сорочок у нас щоразу примножується!

Майя Юркевич зазначає, що борщівську вишивку можна використовувати на сучасних виробах. На виставці вона представила власну борщівську сорочку та розробила до неї спідницю-плахту.

• Борщівська вишивка настільки прекрасна, що вона об’єднала нас серцями. В нашій школі об’єдналися люди, які настільки самодостатні, і настільки талановиті, що вміють робити іноді не поєднувані речі, кожен вміє дуже багато і це чудово. Вміють робити намиста, плести з бісеру, робити ляльки з соломи, вишивати картини і опановуюти нові техніки вишивок, зазначила співзасновниця “Школи борщівської вишиванки” Вікторія Кривоніс. Пані Вікторія також займається реставрацією стародавніх борщівських сорочок- це допомагає освоювати нові шви.

В кожній вишиваній роботі легко впізнати руку майстрині, яка за цим витвором стоїть, каже Наталя Волощук.
Пані Наталя також презентувала для школи майстринь нове видання науково-популярного путівника по сайту про борщівську сорочку Людмили Булкакової-Ситник «Чорні, як рілля. Барвисті як пам’ять». Ця книга “народилась” в ході проекту “Віртуальний простір борщівської сорочки”.- Ми започатковуємо таку акцію “Подаруй бібліотеці книгу”.Тому такі ж примірники отримають усі шкільні і міські бібліотеки Тернополя, продовжує Наталя Волощук.

Галина Хартоняк у “Школі борщівської народної сорочки”, практично, від початку її заснування. До цього 38 років пропрацювала викладачем у Тернопільському Національному економічному університеті. Розповідає, що лише після виходу на пенсію, вишила свій перший хрестик. На виставці представила свою першу борщівську сорочку. Над нею працювала вісім місяці. Розповідає, що непросто було за неї взятися:

•  Борщівська сорочка – це вищий пілотаж. Щоб її вишити треба було пройти певний шлях знань.Треба зрозуміти чого хоче тканина, як кладеться нитка, самі “борщівки” бачити. Дуже допомогли наші наставниці, організаторки школи. Стимулюючим прикладом також були вишиванки дівчат, у яких більший досвід – Наді Грицишин і Лесі Ситник. Їхні роботи надихали. Далі я поставила собі ціль вишити композицію з птахами, таку як вишила Леся Ситник.

Виставка триватиме до кінця лютого 2019 року.
Локація – Етноцентр Тернопільської бібліотеки для дорослих №4, що на бульварі Д. Галицького.