Де починається знаменита ковбаса Тернопільщини: репортаж

Екскурсії на Тернопільському м’ясокомбінаті та в с. Настасів Тернопільського району почали проводити в лютому минулого року. Спочатку для школярів, директорів агроколеджів, представників банківської сфери. А 2 лютого ц. р. її організували і для трьох десятків журналістів, які працюють у місцевих та всеукраїнських медіа.

Свині є навіть… залізні

Програма екскурсії передбачала огляд території підприємства «Агропродсервіс», соєвого заводу, м’ясокомбінату, фото-зупинки біля визначних місць у с. Настасові та дегустацію продукції, яку виробляють на м’ясокомбінаті.

Першими нас зустріли символи компанії – залізосвині із залізопоросятами, яким не страшні ані африканська чума, ні клята криза. Їх у стилі джанкарт створив митець Сергій Кузнєцов із села Гаї-Шевченківські Тернопільського району.

Не можна було пропустити повз увагу й справжню парову машину, розташовану неподалік, яку реставрували коштом компанії.

Настасів: давно і тепер

Розповідають, що назва села з’явилася таким чином: у тутешнього пана було три дочки – Мар’яна, Йосипа (Юзефа) і Настя. Засновуючи села, він назвав їх на честь доньок – Мар’янівка, Йосипівка і, відповідно, Настасів.

Нині Настасів – середньостатистичне село, в якому є приблизно 700 дворів, населення – 1,5 тис. осіб. Тут успішно працюють 10 магазинів, кілька кафе, два ресторани, що свідчить про платоспроможність місцевих жителів.

У Настасові розташований єдиний в Україні “супермаркет” поросят. Порода одна – ландрас.

Наслідки нестандартного рішення

Іван Чайківський очолив підприємство “Агропродсервіс” 19 грудня 1998р. Настасівчани жартують, що його селу подарував святий Миколай. І добрих справ відтоді вдалося зробити чимало.

Іван Адамович взяв до рук збиткове колективне господарство. Фахівці тоді підраховували, аби розрахуватися з усіма боргами, колектив повинен був успішно працювати впродовж 10 років (!). Ні в що не інвестуючи й ніяк інакше не використовуючи прибутки.

У перший рік роботи керівник прийняв нестандартне рішення й вирішив започаткувати в Настасові перше в Україні орендне підприємство. У той час законодавством передбачалося, що один фермер може взяти в одноосібне обслуговування землю, площею до 50 га і все. Підприємство Івана Чайківського взяло в оренду паї спочатку 800 га, а на сьогодні це вже  більш як 40 тис. гектарів у Тернопільській, Івано-Франківській, Львівській і Херсонській областях. Тепер тут займаються рослинництвом, насінництвом і тваринництвом. Розвивають напрямок корівництва, птахівництва. Таким є результат роботи з червня 1999р., відколи офіційно запрацювало підприємство “Агропродсервіс” із незмінним засновником і генеральним директором Іваном Чайківським.

Сад зі звуком

На в’їзді на територію підприємства справа і зліва є яблуневий сад. Він цікавий тим, що має свою систему відлякування шкідників за допомогою спеціального звуку. Цю систему вмикають у момент зав’язки плодів і вимикають після повного збору врожаю.

Із однієї яблуні збирають до 90 яблук. На час їх збору наймають кілька десятків людей на сезонні роботи. Сад розташований на площі орієнтовно 16-18 га. Дерева тут 12 сортів. Достиглі яблука продаються у всіх магазинах мережі “Студія м’яса”. Також продають оптом зі складу в селі Настасів. Різниця між оптовою та роздрібною вартістю становить приблизно 2-4 гривні, залежно від сорту і величини фруктів.

На першому місці в Україні

Першим із потужностей компанії журналістам показали насіннєвий завод. Тут продукують насіння першої селекції. Технологи називають процес, яким тут займаються, дорощуванням насіння. Тобто, враховуючи особливості тутешнього ґрунту, кліматичні умови тощо, насіння іноземного виробника удосконалюють так, щоб воно могло ідеально “відкритися” в українській землі. Після дорощування насіння частково продають, частину сіють на своїх землях, а це – 40 тис. га.

2017-ий рік “Агропродсервіс” закінчив на 1-му місці серед насіннєвих компаній України.

Вигода для селян, які мають корів

Новий напрямок, який планують запровадити на підприємстві цього року, – відгодівля биків м’ясної породи. У Сполучених Штатах Америки вже закупили сперму биків породи герефорд. Це масивні бики рудої масті з білою головою. Фахівці з’ясували, що ця порода найбільше відповідає тутешнім кліматичним умовам. Такі бики невибагливі в їжі і, що найважливіше, в них домінують чоловічі хромосоми. Тобто при спарюванні є велика імовірність, що народиться саме бичок.

Представники компанії “Агропродсервіс” пропонуватимуть селянам, які утримують корів, вигідні умови: у заплідненні корів використовувати сперму биків породи герефорд за півціни оплати послуги осіменіння. Крім цього, коли теля народиться, компанія готова викупити його з додаванням 10 відсотків до ринкової ціни.

Основний акцент – на свинях

Для продукції “Тернопільського м’ясокомбінату” використовують виключно  м’ясо свиней, яких вирощують самі, до того ж годують власною їх сировиною. З породами вже не експериментують, зупинилися на одній – ландрас. Кондиція у вазі однієї свині – 110-120 кг. Одна свиня народжує до півтора десятка пороят.

8 років тому тут повністю відмовилися від лікування свиней антибіотиками. Позаяк науковцями було доведено, що антибіотик не зникає після термічної обробки м’яса й шкідливий людині.

Свинок утримують у двоповерхових клітках і миють тричі на добу. А ви встигаєте так дбати про чистоту свого тіла?

Зовсім не “пахне”

Коли ми їхали у Настасів, то мимоволі очікували, що в селі буде яскраво “пахнути” продуктами життєдіяльності свинок. Однак, не так сталося. На фермах встановили спеціальні вентилятори і труби, які втягують запах і викидають його на висоту, з якої той розсіюється і стає невідчутним для нюху.  Однак це не завжди працює, коли атмосферний тиск низький.

Гній, який продукують тварини, підземними трубами виходить за межі села і зберігається у своєрідних лагунах. Це – великі ями, встелені і накриті чорною твердою клейонкою. До ям під’єднані насоси. Гній відстоюється в кожній лагуні не менше, ніж півроку. Тоді він втрачає свої агресивні властивості. Після “достигання” спеціальним трактором з великою бочкою його вивозить в поле й закладають на глибину 20 сантиметрів, аби уникнути значних випарів.

Найкращі властивості має курячий гній, потім коров’ячий, останній – свинячий, оскільки найрідший.

На складі одночасно можуть розвернутися дві вантажівки

У складському приміщенні насіннєвого заводу можуть легко розминутися дві великі вантажівки, що свідчить про масштабність. Тут зберігають гори мішків із насінням, кожен з яких важить майже тонну. Справляє враження минулорічний врожай зернових, висипаний величезними купами.

Сою – на експорт

Соєвий завод збудували влітку 2016р. До цього сою купували за кордоном, як правило, у Польщі. Нині завод містить 90 відсотків обладнання українського виробника.

Сою використовують у приготуванні комбікорму і на продаж. У ковбасу її не додають.

Безпосередньо на  заводі виробляють соєві жмих, олію, дві цистерни якої, до речі, торік експортували в Польщу.

За добу переробляють максимум 100 тонн сої, з цього об’єму виходить 1,4 тони олії і 80 тонн макухи. На заводі працює 5 ліній переробки. Обладнання підключено до комп’ютера зі спеціальною програмою.

Соєва макуха на смак схожий на пісочне печиво – це правда, ми перевірили.

У серці компанії, як в музеї

Останнім в рамках екскурсії ми оглянули серце компанії – оновлений м’ясокомбінат. Тільки цех з його виробничими потужностями займає площу 3,5 тис. квадратних метрів – це як шість професійних футбольних полів разом.

Як годиться, кожного з екскурсантів вдягнули в халати, бахіли, головні убори. Руки ми дезінфікували кілька разів.

Прогулянка комбінатом видалася прохолодною, позаяк температуру тут утримують не вище 8° тепла. Чому? Бо в такому температурному режимі не живуть різні комахи, яким тут не місце.

Нагадаємо, що до початку відновлення м’ясокомбінату приміщення пустувало впродовж 8 років. Зараз у коридорі розмістили фотогалерею із світлинами, як він виглядав до купівлі Іваном Чайківським. Різниця з теперішнім станом суттєва. М’ясокомбінат реконструюють і зараз. Мабуть, вдосконалюватимуть його ще довго, але робота рухається семимильними кроками. Це помітно неозброєним оком. Цікаво, що не все міняють на нове, старі добротні елементи колишнього виробництва залишають. Виходить така собі еклектика сучасного та колишнього. Приміром, зберегли зразки монументального мистецтва, популярного за радянського періоду, – мозаїку. Не викинули й старе обладнання лабораторії, створивши міні-музей поруч із сучасним обладнанням. А старі автоклави використовують і досі, кажуть, вони справляються з завданням на відмінно. Щоправда під’єднали до них сучасне обладнання автоматизації.

Натуралізм у повному сенсі цього слова – в забійному цеху. Тут вбивають свиней електричним струмом — це найбільш гуманний спосіб, визнаий світовим співтовариством. Далі в підвішеному стані туші рухаються по пунктах циклів розробки м’яса: миття, обезкровлення, смаління, розрізання… Спостереження над цим процесом не для слабкодухих.

Умови праці

99% працівників “Агропродсервісу” – із Тернопільщини, яким забезпечують проїзд на роботу і додому автобусами. Загалом в компанії працевлаштовано понад дві тисячі осіб.

Хто працює – той і їсть. Комплексний обід у їдальні на території виробництва вартує 15 грн.

Зайві калорії можна втратити у спортзалі з сучасними тренажерами, який кожному доступний безкоштовно.

Працівникам видають спеціально форму, яка, до речі, поділена по кольорах — залежно від цеху, у якому працює фахівець. Перуть і прасують її теж в межах виробництва.

Користуючись нагодою, ми запитали у чоловіка, який працює в забійному цеху, яку ж зарплату він отримає. Відповів, що 10-11 тис. грн. за місяць, які виплачують двічі на місяць.

Не кожен зможе тут працювати. Для курців, приміром, це каторга, адже на м’ясокомбінаті суворо заборонено палити.

Маловідомі факти, про які “Погляд” дізнався
з екскурсії на “Агропродсервіс”

130 млн. грн. податків компанією сплачено в держбюджет за минулий рік.

З нагоди новорічних свят, аби прикрасити центр Настасова, використали 5 кілометрів ілюмінації за кошт компанії уродженця села Івана Чайківського.

Із продукції своєї компанії Іван Чайківський найбільше любить сардельки.

Станом на зараз загальний асортимент Тернопільського м’ясокомбінату становить орієнтовно 250 найменувань.

Компанія має у своїй власності бетонний завод, тому левову частку деталей з бетону виготовляють власними силами.

Екскурсію провели керівник компанії “Агропродсервіс” Іван Чайківський та прес-секретар компанії Олег Удич.

Текст підготувала Ірина Юрко.

Фото без логотипу “Погляд” — Ярослава Стареправо.