Проект тернопільських котелень на торфі розробляли за картами 90-х років

Котельні на торфі стали справжнім сюрпризом для тернополян від міської влади. Ніби і виглядає ця ідея напрочуд актуально і дійсно на часі, однак методи її впровадження і перші результати роботи котелень однозначно насторожують. Шум, пил і неприємний запах стривожив тернополян у різних мікрорайонах міста. Люди вже понад півроку протестують проти такої неперевіреної альтернативи газу. Для того, щоб розібратися у ситуації у Тернопільському прес-клубі навіть провели круглий стіл за участі інвесторів, екологів, науковців та чиновників.

  • Наше підприємство є оператором централізованого теплопостачання, – зазначив директор КП «Тернопільміськтеплокомуненерго»Андрій Чумак. – І причина будь-яких наших дій є суто прагматична. – ми намагаємося вивести його із кризового становища. Найважливішою нашою метою є енергетична безпека і впровадження різних видів палива для вироблення теплової енергії. Окрім газу на наших котельнях ми плануємо спалювати щонайменше два види палива – торф, агропелети, відходи деревини або ж пелети з деревини. Ми не спрямовані на один вид палива. Ми розуміємо, щоб врятувати систему централізованого теплопостачання в Тернополі потрібна диверсифікація видів палива.

За словами Андрія Чумака, у 1992 році в Україні спалювали в 10 разів більше торфу, аніж сьогодні. Цей досвід згодом перейняли і ті європейські країни, які також мають такі ж значні робовища торфу, як і Україна. І сьогодні виробляють до 20% теплової енергії саме з торфу. Також Андрій Чумак зазначив, що містоо зупинило свій вибір на підприємстві «Промгазтехнологія» завдяки їх успішному досвіду у Фастові. Однак навіть судячи з публікації на сайті teplo.ternopil.ua не так все добре склалося у інвесторів в цьому містечку

На разі зв’язатися з головним інженером КП «Фастівтепломережа» Анатолійєм Бондарчуком «Погляду» не вдалося, тож питання про «позитивний» фастівський досвід залишається відкритим.

Натомість менеджер фірми «Промгазтехнологія» Олександр Кушер запевнив, що підприємство застосовує найсучасніші технології, а, встановлені на котлах фільтри забезпечують європейські норми викидів пилу у повітря – 50 міліграмів на метр кубічний, тоді, як у нас граничний показник становить 150 міліграмів на метр кубічний.

  • Ми спалюємо торф в об’ємі, тому в нас немає недопалу і відходів. На кожній котельні у нас встановлений фільтр, – зазначив Олександр. – На Тернопіллі ми спорудили сучасний завод, який готує паливо для наших котлів, щоб вони працювали на найкращих показниках. Ми спалюємо торф в об’ємі, тому в нас немає недопалу і відходів. На кожній котельні у нас встановлений фільтр.

Директор підприємства «Промгазтехнологія» Олег Воєводкін  наголосив, що «Тернопільтепло» уважно дослухається до думки громадськості і йде на зустріч побажанням мешканців прилеглих до котельнь вулиць. Зокрема на вимогу громадськості понаднормово була збільшена довжина труб для викидів – до 34 замість 22 метрів, передбачених проектом і нормами екологічної безпеки. Всі параметри викидів будуть надаватись мешканцям в режимі он-лайн на сайті Тернопільтепло – teplo.ternopil.ua. А ще торф у перспективі використовуватимуть місцевий – з жовтня повинен запрацювати завод на Шумщині.

Однак методи впровадження проекту котелень на торфі однозначно далекі від європейських стандартів. Відсутність громадських слухань, мінімальне інформування громадськості, а зокрема мешканців, що живуть поряд з котельнями, про встановлення твердопаливних котлів, абсолютна байдужість до думки людей – це лише неповний перелік недоліків впровадження котелень на торфі у Тернополі.

Під час круглого столу громадська активістка Юлія Мамчак презентувала  експертний висновок ліцензованого експерта з містобудування Анатолія Паська, який проаналізував документацію щодо переоснащення існуючої котельні на природному газі та нове будівництво котельні, що працює на торф’яному пилу, що на вулиці Київська.

 Юлія Мамчак озвучила тільки частину порушень і невідповідностей. Зокрема у експертному висновку йдеться, що аналіз розташування котельні на газі і котельні на торфі свідчить про те, що вони розташовані в оточенні житлової забудови, дитячих садочків. Згідно документації висота димової труби становить 22 метри, що нижче існуючих житлових будинків, тобто котельня знаходиться у димовій ямі. Схеми, видані управлінням містобудування не відповідають фактичній ситуації забудови і приховують саме розміщення котельні. Також у офіційних документах проект спорудження котелень на торфі називали реконструкцією, хоча це є новобудова. А це не відповідає нормативних документам і є порушенням. Найбільшим казусом проекту є те, що для його розробки використовувалися старі карти ще 90-х років, на яких значно менше житлових будинків та дитячих садків. Тому на самих схемах території, де знаходиться котельня немає вихідних даних, без чого він не є дійсним.

Також під час круглого столу підняли питання ціни на гарячу воду – для тернополян вона не зміниться навіть якщо і нагріватимуть її частково з допомогою торфу.

  • Вартість теплової енергії від спалювання торфу, яку купуватиме місто, на 12% нижча, аніж вартість теплової енергії від природного газу, – зазначив Андрій Чумак. – Щоправда лише 10% теплової енергії, яка необхідна місту, заміщатимуть торфом. Саме таку кількість дозволяють виробляти виробничі потужності котелень.

Варто зазначити, що котельні у Тернополі вже змонтовані – на це витратили 3 мільйони гривень, однак позитивного висновку від екоінспекції щодо цього проекту досі немає.

За словами начальник Державної екологічної інспекції у Тернопільській області Едуарда Ференца, під час перевірки зафіксували, що на семи котельнях здійснюється робота по монтажу технологічного обладнання, яке буде працювати на торф’яній крихті.

  • Цей вид діяльності має підвищену небезпеку і підпадає під обов’язкову екологічну експертизу, – зазначив він. – Після першої перевірки ми дали припис і на деякий час підприємство припинило роботи. Але згодом до нас звернулися громадяни з повідомленням, що на котельні по вулиці Київській продовжуються роботи. Факт підтвердився. За невиконання припису ми штрафували посадових осіб «Тернопільміськтеплокомуненерго» двічі. Наразі вони подали на нас до окружного адміністративного суду стосовно правомірності видачі нами припису. Ми, за результатами останньої перевірки, звернулися до того ж окружного адміністративного суду з позивними вимогами щодо заборони реалізації проектів і рішень щодо влаштування котелень на торф’яній крихті без позитивного висновку Державної екологічної експертизи. У статті 39 закону України «Про екологічну експертизу» написано, що реалізація проектів і програм без висновку Державної екологічної експертизи забороняється. Суб’єкт господарювання, який хоче здійснювати якусь роботу, але знає, що вона може завдати шкоду довкіллю, повинен звернутися до контролюючих органів за отриманням відповідних дозволів. А на даний час ми констатуємо, що суб’єкт господарювання не має права здійснювати викиди в атмосферу і реалізувати проекти до того моменту поки не отримає позитивний висновок Державної екологічної експертизи і дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Фірма «Тернопільтепло» також не отримала дозволу на викиди у Тернополі.  Як розповіла головний спеціаліст управління екології та природних ресурсів ТОДА Галина Карбонишин, «Тернопільтепло» звернулося в управління екології та природних ресурсів 30 травня 2017 року, а згодом – 13 червня отримало відмову.

  • Ми дали роз’яснення чому відмовляємо їм у видачі дозволу на викиди, – додає Галина Карбонишин. – Зокрема немає висновку Державної екологічної експертизи, не наведені дані щодо впливу фізичних факторів забруднення атмосферного повітря, зокрема шуму під час роботи обладнання, транспортування і подачі палива та під час його завантаження в бункер для зберігання. Крім того, у межі уточненої санітарної зони з врахуванням вітрів потрапляє житлова забудова, відсутні дані щодо безпеки зберігання відпрацьованого палива та  відпрацьованих елементів систем очистки викидів.

Під час круглого столу звучало багато фактів від науковців про небезпеку торфу, також чимало спростувань від інвесторів. Аби оцінити цю інформацію фахово однозначно потрібні незалежні висококваліфіковані фахівці. Та найважливіше на чому зійшлися представники громадськості – не можна котельні на торфі споруджувати у спальних районах. За кордоном такі об’єскти споруджують за містом.

У контекті ситуації із котельнями на торфі – їх сучасністю та інноваційністю дуже актуально звучить питання депутата міської ради Івана Сороколіта, яке він поставив під час круглого столу: «Якщо це так прогресивно, сучасно і переслідує мету економії (російського!) газу, то чому в нових житлових кварталах, котрі будуються в Тернополі впроваджується ВИКЛЮЧНО газове опалення? Чому новобудови не обігрівати сучасними екологічно безпечними тверопаливними котельнями без газу? Депутат відповіді не отримав. А чому б дійсно не спробувати? Чи наближені до міського голови забудовники не особливо вірять у екологічність торф’яної альтернативи?

Квітослава Вінчук

Comments are closed.