Тернопіль несе ризики, а «тепломодернізатори» збирають вершки
Кого “нагріють” котельні на торфі? Тернопільська міська рада хвалиться, що наше місто стане першим, яке переведе котельні на альтернативні види палива і відмовиться від російського газу. Проте, мало кому відомо, що прибутки від таких котелень матимуть наближені до міського голови люди. І що російським газом Україна не користується уже рік…
Про появу у місті котелень на альтернативному виді палива – торфі – частина тернополян дізналась постфактум, уже під час їхнього будівництва, а точніше, – реконструкції. Люди побоюються екологічних наслідків від спалювання торфу та переконані, що будівництво проходить не без порушень.
У КП «Тернопільміськтеплокомуенерго» натомість переконують, що тернополян інформували і про проект, і про саме будівництво у комунальній газеті влітку-восени. А страхи щодо нанесення шкоди екології взагалі безпідставні, оскільки, якщо реконструйовані котельні даватимуть викидів більше норми, то працювати їм не дозволять.
Забрехались від початку
Першими через появу по сусідству котельні на торфі забили на сполох мешканці вулиць Київської та 15 Квітня. Тернополяни тричі збирались, аби отримати відповіді на свої питання від тепломереж та міської ради. Людей цікавило, чому немає техніко–економічного обґрунтування, чому саме торф, чому не розроблена карта-схема викидів і санітарних розривів та ін. Також зібрали підписи під колективною скаргою до міського голови із вимогою призупинити будівництво.
— Торф – це не альтернатива, це – повільна смерть, яку нам готують наші «благодійники» в особі міської влади і тепловиків. Якщо не буде чим дихати, то й тепло нам не потрібне, — каже одна із противниць будівництва, тернополянка Юлія Мамчак. — Буде туман – усі викиди впадуть на нас. У разі появи такої котельні астма і легеневі захворювання нам забезпечені. А це — спальні райони. Тут багато дитсадків, дитмайданчиків. Окрім того, на такі ж котельні, які вже запустили, уже є скарги через сморід.
Обурювались люди і тому, що саме будівництво, на їхню думку, ведеться з порушеннями. Адже жодної інформації про те, хто і що робить поруч з їхніми будинками, не було. У відповідь на це спершу в тепломережах говорили – так, інформації нема, бо ведуться тільки підготовчі роботи, а за кілька тижнів – так, нема, бо це реконструкція об’єкту, а не будівництво.
— Про початок будівництва було офіційне повідомлення у газеті «Тернопіль вечірній», – розповів ще під час січневих зборів начальник виробничо-технічного відділу КП «Тернопільміськтеплокомуненерго» Віталій Грубенюк. — Загалом йдеться про проект модернізації котельні. Якби нам не вистачало газу, ми мали б можливість використовувати інші види палива. У цій котельні передбачене спалювання торфу. Він не буде у брикетах, бо за структурою схожий на борошно. Його подаватимуть під тиском. Цей проект пройшов екологічну експертизу. Жодної шкоди для здоров’я населення він не становить. Є уся документація.
Сусіди котелень – школи та садки
У тому, що проект пройшов екологічну експертизу, запевняла мешканців у відповідь на колективну скаргу і міськрада. Водночас, очільник міських тепломереж ще після перших зборів мешканців повідомив нашому журналісту – такої експертизи не було. І дав доволі розмите пояснення, чому її ще не зробили. Також повідомив, що як альтернативу обрали саме торф, бо знайшли підприємця з Фастова, який обіцяє безперебійне постачання. Та наголосив, що скарг від мешканців з інших районів міста не отримував.
Утім, експертиза – це не єдине, що викликає питання. Адже ідея міської ради про переведення котелень на альтернативні види палива зачіпає інтереси не тільки мешканців одного масиву «Сонячний». А сам проект реалізовуватиметься за кошти інвестора.
Причому, якщо в Україні внесуть зміни в законодавство, і, маючи альтернативні види палива, на місцях зможуть самі встановлювати тарифи на тепло (чим неодноразово хвалились самі ж міські очільники на телебаченні), то, імовірно, хтось опиниться у великих плюсах. Але хто – інвестор чи мешканці?
— Влітку-восени 2016 року з’явилось дуже багато матеріалів з коментарями міського голови та заступників про модернізацію семи котелень для роботи з альтернативними видами палива, — розповідає депутат міськради Юрій Штопко. – У публічній інформації йшлось про модернізацію семи котелень за рахунок приватної інвестиції понад 70 мільйонів. Відповідно, почали до мене звертатись із запитаннями і виборці. Тож ще 5 грудня 2016 я надіслав інформаційний запит міському голові.
Просив копію інвестугоди
Відповідь міськрада, чи точніше – тепломережі, яким переадресували запит, дали не повністю. Тут так і не відповіли, наскільки відрізнятимуться тарифи для споживачів від котелень на альтернативному паливі та котелень на газі. Також промовчали про те, що ж отримує інвестор. Тож логічно, що страхи про те, що «інвестиція» вилізе боком кінцевому споживачу, можуть бути небезпідставними.
— Тепломережі повідомили, що, крім котельні на Київській, у проект включені котельні на Купчинського, 14а, Лесі Українки, 4, Лемківській, 23, Франка, 16, – додає він. – А також – Живова, 12 – по сусідству із дитсадком №1. А ще – Просвіти, 9 – по сусідству із педуніверситетом та школою №16.
У той же час, фахових, неголослівних роз’яснень, чи безпечне таке сусідство, так ніде не звучало.
– Ми з юристами, і не лише тернопільськими, проаналізували договір, – продовжує Юрій Штопко. – В угоді передбачено, що КП надає фірмі майно для спільної діяльності. А яке — не прописано. А чому таким майном не може бути все приміщення котельні чи земля, на якій вона стоїть? Також угода передбачає, що саме «Тернопільтеплокомуненерго» має обов’язок забезпечити виконання робіт з капітального ремонту або реконструкції приміщень для їх адаптації під проект. Тобто КП «Тернопільтеплокомуненерго», а не «інвестор» втрачає. Крім того, з договору випливає, що фірма зможе оформити майно, створене (реконструйоване — авт.) в процесі спільної діяльності, як спільне. Так свого часу не одне державне підприємство зробили приватним.
Тож фаховий аналіз економічної вигоди, а вірніше основної угоди між фірмою «Тернопільтепло», КП та міськрадою зводиться до одного: місто несе ризики, а «тепломодернізатори» збирають вершки.
«Вершки» – владі і родичам
Що ж отримує інвестор, чому він зацікавився проектом, спробували у представника фірми-інвестора запитати й ми. Так, відповідно до відповіді міськради на депутатський запит, модернізація котелень здійснюється у формі спільного інвестування тепломереж та ТОВ «Тернопільтепло», створеного у липні 2016.
Планова вартість інвестицій – 72 млн. Керівник ТОВ Олександр Ріпка на початку лютого 2017 спершу стверджував, що усю вичерпну інформацію може надати КП «Тернопільміськтеплокомуенерго». Потім погодився зустрітись, як тільки повернеться у Тернопіль. Та врешті спробував вкотре перенести зустріч. Мовляв, ця зустріч не має сенсу, бо весь ґвалт у пресі з противниками альтернативи має «політичний душок». А згодом просто перестав відповідати не телефонні дзвінки.
Така поведінка стає більш-менш зрозумілою з огляду на появу у пресі невдозі інформації про те, що одним із засновників фірми є брат дружини міського голови – Богдан Вербовий. Цікавими є й особи інших чотирьох засновників. Серед них – киянка Тетяна Білоруська. Жінка зробила найбільший внесок до статутного капіталу та є засновником ще чотирьох підприємств, серед яких і скандально-відоме ТОВ «Парі-матч». Ще один із засновників фірми-інвестора – підприємець із Фастова Олег Воєводкін – є водночас керівником і співзасновником ТОВ «Промгазтехнологія». А саме це підприємство і є проектантом «оновлених» котелень, що дає, приміром, змогу запроектувати нижчу категорію небезпеки, аніж це є насправді. У таких діях, до слова, підозрюють ті ж мешканці вулиць Київської та 15 Квітня проектанта та звернуться з проханням провести відповідну експертизу Архбудконтроль.
Узагальнено можна констатувати: фірма, взявши на себе мінімальні зобов’язання має намір передати КП «Тернопільміськтеплокомуненерго» в оренду обладнання плюс допоможе у виготовленні та фінансуванні необхідних дозвільних документів (крім ліцензій і тарифу) для роботи КП на альтернативних видах палива. Так, як КП має у власності теплові мережі, фірма «Тернопільтепло» отримає вигідну співпрацю, оскільки відпускна ціна теплової енергії буде максимальна, адже КП має у власності (на балансі) теплові мережі, а це значить включення в тариф усіх трьох складових : тариф на виробництво, тариф на постачання та тариф на транспортування. Тариф буде встановлювати НКРЕКП для КП, а це гарантує фірмі «Тернопільтепло» те, що на місцевому рівні не буде жодних волокіт, зайвих схем, обурених місцевих депутатів, громадян і взагалі всі претензії можна буде спихнути на НКРЕКП. Це схема заробітку на громаді з вигодою для приватних осіб.
Працівники – в марлевих пов’язках. Місто – з ризиками
Ми побували на котельнях, де «чудо-агрегати» вже запущені. Виглядає усе доволі кустарно і страшно. Торф, який привозять зі східних областей, мелють, розповіли працівники, з торфобрикетів в Тернополі. Щоб пішла подача торфу, котел потрібно розігріти газом до 700 градусів. Після подачі торфу котел донагріває на декілька градусів уже нагріту газом воду. Дим йде в димохід, що логічно, але… дрібний смердючий попіл через спеціальне сопло з котла висипається в мішок. Мішок – з-під польського корму для тварин. Таких напакованих мішків – сотні на території котелень на вул. Лесі Українки, 4, вул. Просвіти, 9, біля школи №16. Через таку «модерну систему фільтрації» працівники всередині використовують медичні маски, респіратори не видають. Мішки час від часу міняють вручну. В приміщенні через 15 хвилин в усіх учасників «екскурсії» почало пекти в горлі. Сніг довкола котелень вкритий сірувато чорним осадом.
— Та половина людей вже звільнятися хочуть, – нарікають працівники. – То не діло, що три дні попрацював – і хворим злягаєш. Та й людей з довколишніх будівель шкода. Воно ж всьо в вікна…
“Працювати з порушеннями нам не дозволять”
Андрій ЧУМАК, директор КП «Тернопільміськтеплокомуненерго»:
— Дивує позиція людей. Мова про альтернативу ведеться не перший рік, а про реконструкцію були офіційні повідомлення. Ми маємо затверджену проектно-кошторисну документацію, необхідні дозволи. Щодо зауважень, що немає паспорта об’єкта, то законодавство від нас його не вимагає, бо це не житлова забудова. Якщо потрібно – ми можемо його зробити, але це не обов’язково.
Немає сенсу сперечатись із мешканцями, поки не добудуємо. Тільки після завершення робіт зможемо перевірити їх якість, чи якісно зібрані котли, обладнання для очищення димових газів. Після цього беруть норми на викиди. Якщо норма буде перевищена, то працювати не дозволять. Наразі нас проектанти, виробники запевняють, що ми впишемось. Якщо ні, то доведеться виправляти помилки. Заяви ж щодо скарг на аналогічні котельні голослівні. Ми не отримували жодної скарги. Якщо говорять про шкідливість такого палива, то мають надати докази.
Едуард Ференц, начальник Держекоінспекції в Тернопільській області:
– Проектна документація на об’єкт, в цьому випадку – спалювання органічного палива належить до діяльності з підвищеною небезпекою. Тому ця проектна документація, відповідно до постанови Кабміну №808, повинна проходити державну екологічну експертизу. За результатами цієї експертизи, якщо вони позитивні, видається позитивний висновок. Тобто, експертиза проводиться не по об’єкту, а по проектній документації. Її можуть проводити хоч і зараз. Але, як я вже говорив на ефірі, якби вони (тепломережі) були мудріші, то зробили б цю експертизу раніше. Останній документ, який їм потрібен для роботи – дозвіл на викиди. А його отримують тільки за наявності позитивного висновку державної екологічної експертизи. Якщо такого не буде, то все, що набудують, піде коту під хвіст. Окрім того, щоби отримати дозвіл на викиди, вони повинні провести пусконалагоджувальні роботи. Під час цих робіт вони проводять заміри, які забруднюючі речовини викидаються в повітря. Далі – визначається, чи є перевищення на межі санітарно- захисної зони граничнодопустимих концентратів. Якщо їх нема, значить, добре, якщо є – проектанту доводиться робити додаткові заходи.
“Втрати – вигідні. Більше втрат – більший бізнес”
Олександр Філь, голова ГО «Екоальянс»:
— В Європі такі котли впроваджували як комплексний проект реконструкції усієї системи теплопостачання. І починали із заміни тепломереж для мінімізації втрат тепла. Після такої реконструкції втрати тепла зменшувалися до 3-5 %. При встановленні таких котелень перше питання – дотримання екологічних вимог. Що ж робить міська рада? Вона встановлює котли без заміни існуючих тепломереж, у яких жахливі втрати, за які платимо ми із своїх кишень. Це так само, як міняти підлогу, коли тече дах.
Владі та комерційним структурам теплоенергетики вигідні втрати. Більше втрат – більше розхід газу, торфу, електрики, а то вже бізнес. З цього приводу виникає дуже багато питань. По-перше, всім зрозуміло, що це питання пов’язане з впливом на життєве середовище, тернополян. Чому проект не обговорювали? Чому не було випередженої від міської влади інформації для громади про цю подію, враховуючи, що екологічна експертиза не проведена.
Головним аргументом є те, що Тернопіль першим відірветься від російського газу. Хто сказав що газ – російський? Україна торік здобула власного газу 20 млрд м3, решта — реверсний газ з Європи. Це як насмішка над усіма.
Коментарі вимкнені.