Тернопільські письменники навчать красивому і корисному

З 9 листопада в обласній організації Національної Спілки письменників України (вул. Кардинала Й.Сліпого, 3) розпочинає діяти проект «Красиве і корисне». Письменники запрошують тернополян на своєрідне інтелектуальне дозвілля або цикл лекцій про культуру в цілому і літературу зокрема, історію, філософію, здоров’я тощо. Детальніше про проект розмовляємо із його ініціатором письменником Сергієм Синюком.

– Пане Сергію, як виникла ідея проекту “Красиве і корисне”?
– Двадцять перше століття уже назвали добою інформаційного суспільства. Ще ніколи на українську землю не проливалося таке море знання. І ще ніколи українське суспільство не марнувало оте саме знання так безпожиточно. Інформаційна революція відкриває перед нашим суспільством небувалі досі можливості для економічного прориву і стрімкої розбудови інформаційного суспільства, але замість того наші люде їздять на заробітки в закордони, цуплять те, що на їхню думку, лежить недостатньо добре в Україні і не соромляться “дати на лапу за першої потреби”. Мабуть, потік інформації – важлива, але не єдина необхідна передумова для розквіту. Інформацію ще треба вміти адекватно застосувати в життєвій ситуації. А для цього – перекласти з грамотної на зрозумілу.
Інформаційна спільнота “Красиве і корисне” покликана об’єднувати людей, які хочуть жити в сучасному гармонійно розвинутому українському культурному просторі, сприяти поширенню актуальної інформації з ключових сфер людської діяльності – інтелектуальної творчості та духовної культури, економіки, підприємництва та приватного господарювання, популяризувати світові новинки та вітчизняну культурну спадщину.

– Чому саме лекторій? Ця форма роботи в свідомості наших людей пов’язана з радянськими лекторами, товариством “Знання”…
– Почнімо з того, що публічні лекції виникли задовго до Радянського Союзу і не втратили своєї актуальності після його розпаду. В добу античності, у Середні віки лекція взагалі була основною формою передачі знань. Потім її на певний час потіснила з чільних позицій друкована книга. В новітній історії моду на лекцію, як на таке собі інтелектуальне дозвілля, запровадили у Великобританії, а особливо – у Сполучених Штатах Америки в другій половині дев’ятнадцятого століття. Серед найпопулярніших лекторів того часу були Чарльз Діккенс і Марк Твен. Не цуралася лекційної роботи і наша рідна “Просвіта”. Зокрема, чудовим лектором була Леся Українка. А в наш час лекції знову набувають популярності в цілому світі. Адже в інформаційному суспільстві стала надзвичайно затребуваною здатність людини навчатися новому, а лекції дозволяють отримувати нові знання в зручній і пожиточній формі. До того ж, нині не проблема відзняти будь-яку лекцію на відео притомної якості, розмістити його в соціальних мережах чи на тематичному сайті, що різко збільшує чисельність аудиторії і збільшує популярність лекції, як жанру.

– Предметом своїх перших лекцій ви обрали літературу. Це тому, що лектори – члени Національної спілки письменників України?

– Просто культура в цілому, а література в першу чергу – це той фундамент, на якому будується і розвинута особистість і розвинуте суспільство. Ви можете зауважити, що кожна жаба своє болото хвалить. Проте історія питання підказує нам, що всяке економічне диво починалося зі сплеску інтересу населення даної країни до національної літератури. Той же британський промисловий переворот придумав і озвучив за кілька десятиліть до того як він розпочався, письменник Данієль Дефо. Фактично Дефо нав’язав британському суспільству думку про його неминучість, певним чином запрограмував це суспільство в напрямку ефективного економічного розвитку. Сусідня нам Польша двічі за двадцяте століття демонструвала чудеса стрімкого державного відродження саме тому що політикам не доводилось дискутувати про те, яку державу вони будують – все було ще перед тим придумане і запрограмоване в суспільстві польськими письменниками. Навіть у Росії єдиний за її історію економічний вибух 1880-90 років починався з напруженої роботи кількох письменників, які всі збиралися за одним столом у вітальні редактора журналу “Сучасник” Н.Нєкрасова. Крім того, і більшість принципових суспільних проблем в тих країнах, які нині вважаються зразком комфортного і заможного проживання людини, були вирішені після того, як їх на весь зріст продемонструвала література. Скажімо, Антон Санченко часто розповідає про те, що тілесні покарання на американському флоті скасували після того, як вийшов друком роман Г. Мелвілла на цю тему. Але й війна за скасування рабства у США почалася з однієї книжки, написаної маленькою жінкою – “Хатина дядька Тома” Гаррієт Бічер-Стоу. Одним словом, національна література – занадто важливий інструмент творення держави, суспільства і розвинутої економіки, щоб ним нехтувати. На жаль в Україні, в силу ряду причин, як внутрішніх так і зовнішніх, за останні три десятиліття було зроблено дуже багато для того, щоб залишити українське суспільство без української літератури, а українську літературу – без масового читача. Дуже добре сказав про це волинський філософ і письменник, професор Петро Кралюк: “За часів незалежності національно орієнтовані політичні сили дуже мало зробили для того, щоб створити український інформаційний простір. І зараз на наших теренах панує інформаційний простір нашого північного сусіда. Щоб переконатись у цьому, достатньо побіжно переглянути ніби українські телеканали, послухати FM-радіостанції, подивитись, які періодичні видання є в газетних кіосках, а також що пропонує книготоргівля. Хоча попит на український культурний продукт є – і немалий! Але поки “щирі” українські політики чубляться між собою, Росія успішно розбудовує в Україні “рускій мір”. Тому пересічний українець дивиться російські телеканали й фільми, слухає російську попсу, читає російські газети та “бестселери”…
Результати ми нині бачимо… Проте плакати над “маємо те, що маємо” не можна. Кожен мусить робити те, що вміє робити. Тому “Красиве і корисне” прагне показати в новому світлі класичну літературу, адже класика це те, що актуально для суспільства у кризові моменти його історії.
Крім того, основи літературної грамотності потрібні далеко не тільки письменникам. В добу інформаційного суспільства усе частішою стає потреба написати досить великий текст так, щоб його зрозуміли усі. Навіть ті, хто зрозуміти не хоче. Власне ще давні університети починали навчальний цикл з прищеплення двох фундаментальних навичок. Вмінню правильно говорити вчила риторика. Умінню правильно будувати писаний текст – поетика. У розвинутих країнах цей досвід не занедбаний і досі. Тому своєрідним розвитком літературного напрямку стали лекції циклу “Літературна кухня”, призначені для опанування креативного письма від композиції тексту до опрацювання фактографічних деталей…

– Які лекційні цикли, крім літературних, є в репертуарі лекторію?
– Перлиною першого сезону лекторію обіцяє стати цикл Золотого письменника України, кандидата медичних наук Лесі Романчук “Як бути здоровим і щасливим”. Сподіваюся, ніхто не сумнівається у тому, що доцент медуніверситету, співавтор 15 підручників з акушерства та гінекології володіє певною секретною базою знань, якою може поділитися із зацікавленим людом у вільний від творчої праці та прийому хворих час. Україні відомий «феномен Лесі Романчук». В чому він полягає, збагнути можна лише в особистому спілкуванні.

З цікавими циклами долучаються до лекторію знані волинські науковці. Кандидат філософських наук, доцент Луцького Національного технічного університету Антоніна Євтодюк розробила тему “Філософія особистості”. І з’ясувалося, що філософія дуже навіть практична і навіть прикладна дисципліна. У своїх лекціях А.Євтодюк допоможе слухачами знайти відповіді на питання Чому одним вдається, а іншим – ні? Продуктивність творчості, або як матеріалізуються думки? Як не здатися в кризовій ситуації? Хто я? Чого хочу? Як цього досягти?
Фахівець із сучасної журналістики, викладач Національного університету “Острозька Академія” Вікторія Назарук на основі свого досвіду роботи в країнах Європейського Союзу розповість у циклі лекцій “Інформація і ми” про те, чому у здоровому суспільстві не завжди рекомендується читати пресу, про роль засобів масової інформації у формуванні іміджу певного регіону, про необхідний кожному інструментарій фільтрування інформації, а також про те, чому ми нині чому ми не любимо читати довгих текстів і чим це загрожує суспільству в цілому і кожному його громадянину особисто.
Вельми пожиточним придбанням для лекторію стала домовленість про співпрацю з Кременецьким ботанічним садом. Провідний спеціаліст сектора екологічної освіти, член Національної спілки письменників України Юлія Бондючна підготувала авторський цикл лекцій “Зелені ліки землі” на екологічну тематику. Іще кілька фахівців ботсаду матимуть окремі лекції, які ми об’єднали в цикл “Господарюємо з розумом”. Цикл висвітлює прикладні питання домашнього та фермерського садівництва, ландшафтного дизайну, вирощування та правильного зберігання цінних та лікарських рослин.
“Книжечка на кухню” – смачно про цікаве, цікаво про смачне. Цикл ведуть автори однойменної серії книг, яка вже є на прилавках тернопільських книгарень.
Певні теми додаються в процес роботи на прохання аудиторії. Нещодавно ми розпочали цикл з воєнної історії волинсько-галицького регіону “Наші перемоги” для військових частин та навчальних закладів. Тема цікава і вдячна, тому що й від пам’яті про перемоги української зброї українців теж довго і ретельно оберігали, а цілий ряд знаменних перемог українська зброя здобула на теренах сучасної Тернопільщини – Шумська битва 1231 року, битва під Лопушним 1512 року, Чортківська офензива…
Так що в репертуарі лекторію можливі зміни й доповнення. Знайомитися з ними, а також із відеорепортажами про події, які відбулися в рамках лекторію та анонсами майбутніх лекцій можна у відкритій групі “Красиве і корисне” соціальної мережі “Facebook”.

Отже, перша лекція «Чому одним вдається, а іншим ні? Що таке особистість?» відбудеться у приміщенні обласної організації Національної Спілки письменників України (вул. Кардинала Й.Сліпого, 3)о 17.30. Її читатиме кандидат філософських наук доцент Луцького Національного технічного університету Антоніна Євтодюк.

Розмовляла Наталка Колтун.