Тернополяни, а ви б підвезли цього монаха?

Показовою історією поділилася в Фейсбуці Вікторія Шинкаренко про зубожілого монаха, який повертався з Воронежа.

“Завжди коли їду, підбираю голосуючих в дорозі. Сьогодні підвозила монаха. Не запитала ім’я тому далі писатиму Монах. Він вже 7 років онкохворий, у нього була мрія потрапити на святе джерело десь біля Воронежа. Монах вважає що саме воно йому допоможе. Монах назбирав 4600 грн., добрався до Воронежа, а там ще три години на автобусі потрібно було добиратися. Але, гривні ніхто звичайно брати не хотів. Він добу сидів на автостанції, поки ним не зацікавились міліціонери і запитали чому він нікуди не їде. Монах знов дістав наші гроші і сказав що ніхто за них везти не хоче, вони порадили звернутися до таксистів. Про себе обурювався, чому у нас можна рублі поміняти а у них гривні ніхто не хоче брати. Пояснив таксисту свою біду, той дав йому купу “папірців” в яких Монах нічого не розумів. Зайшов в автобус, сказав водію візьміть скільки вам потрібно, водій забрав майже всі гроші. Монах каже, мабуть таксист обманув…
Добрався, “браття” як дізналися що він із Західної України косо на нього дивилися але келію виділили. Їсти Монах ходив раз в день щоб не мозолити “браттям” очі, боявся що поб’ють))) Побув там три дні і вирушив додому. Сьогодні дев’ятий день!!!! як Монах добирається автостопом Україною додому, я його довезла Житомир – Рівне. Підвозити когось чи ні то власна справа кожного водія, я не про це.
Десь біля Пирятина Монах голодний і холодний втратив свідомість, опритомнів коли швидка приїхала, високий тиск і кров з носа. Перше що почув
– Гроші маєте?
– Ні
– Пишіть тоді розписку що до нас претензій не маєте!
– Претензій не маю, писати нічого не буду.
Людину не завезли в лікарню бо не було коштів при собі!
Швидка Пирятина, вам привіт!
Залишили і поїхали, байдуже що далі… Але Монах не жалівся, просто розповідав. Я сама поцікавилась як добирався. Монах замерз, зима то і не дивно, зайшов в магазин попросив окропу, не чаю не кави а просто гарячої води! Продавець сказала що не дасть бо стаканчики платні, попросив, каже, в долоні налити…Розповідав як просився на заправках погрітися і переночувати, багато чого ще розповідав, але я не чула вже, просто уявляла як продавець наливає кип’яток в долоні, і думала скільки може коштувати той стаканчик… Монах каже, що мріє потрапити в свою келію і більше ніколи не виходити в люди! І я теж так захотіла!..
– Ще Монах каже що всі хочуть змінити Державу але самі не змінюються, черствіють і озлоблюються. І тут він таки правий! Довезла Монаха до виїзду на Дубно, не знаю скільки він ще днів добиратиметься на Закарпаття, але побачите – підвезіть! Він вам розповість про те, як 25 років тому в 19 років вирішив стати монахом, як була проти мама комуністка, про свій монастир і господарство яке там ведеться. Доречі, він живе в жіночому монастирі, бо жінкам службу правити не можна. Завжди думала що в жіночий монастир вхід чоловікам заборонено, виявляється тільки жінкам в чоловічому не місце!”, – кінець цитати.