Тернополяни п’ють воду із сміттєзвалища

Діяльність тернопільського сміттєзвалища немає жодної правової основи. Документів не було й немає, так само як і договору оренди ділянки під сміттєзвалища, – розповідає правозахисник Олександр Степаненко. – За своєю суттю тут не врегульовані питання між сторонами Малашівської сільської та Тернопільської міської рад.

Так деякі  аспекти правової політики щодо тернопільського сміттєзвалища, на прохання «Погляду» прокоментував досвідчений експерт. Степаненко Олександр  – не просто юрист, адже знає він тонкощі справи ще й екологічної.

–          Щодо сміттєзвалища, то варто зауважити, що час від часу управління екології давало приписи, щоб припинити туди вивіз сміття, бо відходи ідуть у воду, – каже Олександр Степаненко. – Загалом щодо води, то ведеться моніторинг у кількох спостережних свердловинах.  Проте ведеться здебільшого водоканалом, який не зацікавлений у тому, щоб моніторинг був надто ретельний.

Експерт же зазначає, що вплив від сміттєзвалища до води є надзвичайно великий. Оскільки тернополяни споживають багато води, то й зона засмоктування води сягає у радіусі 80 км. Так територія сміттєзвалища знаходиться у межах водозбору.

–          Ретельний контроль за тим, що вивозять не проводиться, – доповнює Олександр Степаненко. – Тому гіпотетично туди можна вивезти абсолютно усе  – від тротилових відходів до токсичних відходів. Щодо останнього, то варто зауважити, що полігону для токсичних відходів на території Тернопілля немає.

Олександр Степаненко зазначає, що без сміттєзвалища обійтися неможливо.  Проте вихід є і він у запровадженні нових технологій. А де взяти кошти? Відповідь проста, адже європейці дають на це кошти кіотського протоколу.

Для прикладу варто нагадати, що більша частина міст України уже подали на ці кошти заявки. «Від Тернополя такої пропозиції немає, – запевняє Олександр Степаненко. – Проте його треба грамотно обґрунтувати і описати, проте й запам’ятати, що кошти потрібно використати лише раціонально і не треба їх красти».