Трагедія на весіллі: дружка Софія Ковалик передчувала смерть
Минулої неділі, 12 серпня, близько 13-ої години неподалік села Хмелівка Теребовлянського району сталася жахлива аварія — розбився автомобіль з весільного кортежу, вякому їхав наречений з дружками. За кермом автомобіля «Мitsubishi» був 18-річний водій Ігор Х. Того дня стояла дощова погода, тож, виконуючи обгін, юнак не впорався з керуванням на мокрому автошляху, авто з’їхало у кювет та перевернулося. «Мitsubishi» був першим у весільному кортежі, за ним їхали наречена та гості. Автівки зупинилися одна за одною, ніхто не вірив у побачене: зім’ята іномарка, тіла пасажирів відкинуло на кілька метрів, істеричний крик і плач… Довгоочікуване радісне свято обірвалося так фатально…
Від численних травм 20-річна дружка Софія Ковалик померла на місці трагедії. Нареченого, збаражчанина Романа Літинського, знаного серед молоді барабанщика тернопільського гурту «Холодне Сонце», у важкому стані швидка доправила до Бучацької центральної районної лікарні. У нього струс мозку, перелом руки, забої, нині він перебуває у травматологічному відділенні. Під час аварії також постраждали водій «Мitsubishi» та друга дружка, яка приїхала на весілля з Чернівців. Батьки доправили її на лікування в рідне місто.
Як розповідають друзі наречених, весільний кортеж поспішав до Збаража на шлюбну церемонію, опісля в одному з ресторанів райцентру мали відгуляти весілля. Наречена Олена Гудзеляк — із Бучача. Роман Літинський з дружбами прибув до коханої, «викупив» її та поклонився батькам, а далі щасливі молодята рушили до Збаража. Наречені, за традицією, сіли в окремі автомобілі в супроводі дружбів та дружок. Кажуть, водій «Мitsubishi» їхав на високій швидкості, пасажири кілька разів просили зменшити швидкість, та він був впевнений, що нічого не трапиться. За кілька хвилин до нещастя гостя, яка сиділа поруч з юним водієм, пристебнулася ременем безпеки і, можливо, саме це врятувало їй життя.
…Весілля не відбулося. Найщасливіший день у житті наречених став чорним. Їм неймовірно важко пережити трагедію, та, попри все, Роман і Олена мають взяти себе в руки. Вони прибиті втратою найближчої подруги, яка свого часу навчалася з Оленою в Тернопільському музичному училищі ім. Соломії Крушельницької. Софія мешкала з батьками та старшим братом Юрієм у Великій Березовиці, що неподалік Тернополя. Навіть нема слів, що вони переживають… Цього року Софія закінчила перший курс Одеської національної музичної академії ім. Антоніни Нежданової.
— Так боляче, що Софійки вже нема з нами… — з сумом каже її шкільна подружка Ірина. — Ще у п’ятницю ми посиділи в кафе. Софія була така щаслива, казала, що вже хоче на навчання, сумує за Одесою. Вона була надзвичайно творча, талановита, розумна, добра… В музучилищі закінчила клас скрипки, грала також на фортепіано, альті, в академії їй пророкували велике майбутнє. Того фатального недільного дня, як згадує мати Софії, донька ніяк не хотіла прокидатись, у неї чомусь не було настрою. Це здивувало і настрожило рідних, адже вона завжди була весела й життєрадісна. Може, щось передчувала… Але чи могла змінити?..
Як розповідають друзі наречених, весільний кортеж поспішав до Збаража на шлюбну церемонію, опісля в одному з ресторанів райцентру мали відгуляти весілля. Наречена Олена Гудзеляк — із Бучача. Роман Літинський з дружбами прибув до коханої, «викупив» її та поклонився батькам, а далі щасливі молодята рушили до Збаража. Наречені, за традицією, сіли в окремі автомобілі в супроводі дружбів та дружок. Кажуть, водій «Мitsubishi» їхав на високій швидкості, пасажири кілька разів просили зменшити швидкість, та він був впевнений, що нічого не трапиться. За кілька хвилин до нещастя гостя, яка сиділа поруч з юним водієм, пристебнулася ременем безпеки і, можливо, саме це врятувало їй життя.
…Весілля не відбулося. Найщасливіший день у житті наречених став чорним. Їм неймовірно важко пережити трагедію, та, попри все, Роман і Олена мають взяти себе в руки. Вони прибиті втратою найближчої подруги, яка свого часу навчалася з Оленою в Тернопільському музичному училищі ім. Соломії Крушельницької. Софія мешкала з батьками та старшим братом Юрієм у Великій Березовиці, що неподалік Тернополя. Навіть нема слів, що вони переживають… Цього року Софія закінчила перший курс Одеської національної музичної академії ім. Антоніни Нежданової.
— Так боляче, що Софійки вже нема з нами… — з сумом каже її шкільна подружка Ірина. — Ще у п’ятницю ми посиділи в кафе. Софія була така щаслива, казала, що вже хоче на навчання, сумує за Одесою. Вона була надзвичайно творча, талановита, розумна, добра… В музучилищі закінчила клас скрипки, грала також на фортепіано, альті, в академії їй пророкували велике майбутнє. Того фатального недільного дня, як згадує мати Софії, донька ніяк не хотіла прокидатись, у неї чомусь не було настрою. Це здивувало і настрожило рідних, адже вона завжди була весела й життєрадісна. Може, щось передчувала… Але чи могла змінити?..
Нова Тернопільська
Коментарі вимкнені.