Цифрова скарбниця ТНПУ: рідкісні кириличні видання стануть доступними онлайн

У науковій бібліотеці Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка триває завершальний етап масштабного проєкту з оцифрування кириличних рукописів та стародруків із фонду рідкісних і цінних видань. Найближчим часом електронну колекцію планують розмістити в інституційному репозитарії ТНПУ.

Проєкт має на меті збереження унікальних пам’яток української духовної та музичної культури, а також забезпечення відкритого доступу до них для дослідників, викладачів, студентів та всіх зацікавлених.

Оцифрування відповідає сучасним підходам цифровізації, визначеним Стратегією розвитку культури в Україні до 2030 року. Створення цифрових копій дозволить не лише зберегти рідкісні видання, а й значно розширити можливості їх використання в освіті та науці.

Особливу цінність у колекції становить нотолінійний Ірмологіон, створений у Галичині наприкінці XVII або в першій половині XVIII століття. Рукопис належить до греко-католицької традиції, написаний церковнослов’янською мовою київської редакції та містить тропарі, стихири, антифони й інші богослужбові наспіви, зафіксовані київською п’ятилінійною квадратною нотацією. У пам’ятці також згадується Зарваниця та маргінальні записи з прізвищем Ґерета, поширеним на Тернопільщині. Відомо, що в період німецької окупації рукопис зберігався у Народному музеї імені о. Йосафата Кобринського в Коломиї.

До фонду також входять кириличні стародруки XVII–XVIII століть, видані у Львові, Києві, Уневі та Почаєві, зокрема Анфологіони, Літургікони та Псалтирі, надруковані в братських і монастирських друкарнях.

Окрему групу становлять нотолінійні кириличні видання ХІХ століття — серед них «Богогласник», «Гласопіснець Малий» та «Ірмологіон», що є важливими джерелами для дослідження богослужбової та паралітургічної музичної традиції.

Науковий опис і каталогізацію фонду здійснив кандидат мистецтвознавства, доцент ТНПУ Богдан Жулковський, що стало основою для подальших досліджень раритетів.

У ТНПУ наголошують, що оцифрування кириличної книжкової спадщини є важливим кроком у збереженні культурної спадщини та популяризації духовної й музичної історії України.