У Тернопіль привезуть взуття преподобного Герасима Кефалонійського
У неділю, 25 серпня, до кафедрального собору святих рівноапостольних Костянтина і Єлени в Тернополі прибуде взуття преподобного Герасима Кефалонійського. Повідомляють у Тернопільській єпархії Православної Церкви України.
Зустріч о 9 год.
Взуття з мощей преподобного Герасима передав для Тернопільської єпархії Православної Церкви України митрополит Кефалонійський Димитрій.
Делегація єпархії перебуває з візитом у Греції з благословення Блаженнійшого митрополита Київського і всієї України Епіфанія та на запрошення митрополита Кефалонійського Димитрія.
Преподобний Герасим Кефалонійський – лікар хвороб душевних і тілесних
Велика кількість чудес і зцілень відбувається біля мощей цього угодника Христового, що свідчить про ту благодать, яку ще при земному житті отримав преподобний Герасим від Бога. І нині перебуваючи біля престолу Всевишнього невтомно молиться за всіх, хто з вірою звертається до його молитовного заступництва.
Преподобний отець наш Герасим народився в 1509 році в селі Трікала, що знаходиться на Пелопонесі поблизу Коринфа. Його благочестиві батьки, Димитрій та Калі, належали до знатного роду Нотарадів і вже в ранньому віці віддали сина на духовне навчання, в якому він досяг успіху. Будучи зовсім молодим юнаком, він залишив свою батьківщину і відправився на острів Закинф. Звідти Герасим пройшов через всю Грецію. З Фессалії він попрямував до Чорного моря, в Константинополь, Пропонтиду, Халкидон. Куди б Герасим не приходив, він всюди намагався знайти людей, які досягли досконалості в чеснотах, провадили аскетичне рівноангельске життя і були здатні навчити його цьому мистецтву мистецтв, науці наук.
Коли він прибув на святий Афон, то, немов працьовита бджола, збирав нектар з різних квітів чеснот – аскетів, щоб приготувати в своїй душі мед сердечної чистоти. Преподобний Герасим перебував на Афоні досить довгий період часу, навчаючись у служителів Володарки нашої Владичиці Богородиці. Він прийняв велику ангельську схиму і ревно втілював всі чесноти чернечого життя: постійний піст, нічні бдіння, сльози, піднесення духу до Бога через абсолютну тишу і чистоту серця. Через кілька років Герасим покинув Афон і відправився в паломництво на Святу Землю.
В Єрусалимі Патріарх Герман I (1537 – 1579) висвятив його спочатку в іподиякона, а потім в диякона і пресвітера. Протягом року він служив біля Гробу Господнього, а потім протягом дванадцяти років в Патріархії, не залишаючи, однак, своїх аскетичних подвигів. Якось він пішов в Йорданську пустелю і, за прикладом Господа (Мф. 4: 1), провів там сорок днів у пості і молитві, після чого повернувся в Патріархію і продовжив своє служіння.
Покинувши Єрусалим, Герасим почав свої паломницькі подорожі. Якийсь час він провів на Синаї, звідки відправився в Олександрію і обійшов весь Єгипет. Потім він пішов в Антіохію, Дамаск і звідти попрямував на Крит. Коли Герасим прибув на Закинф, він пішов до печери і прожив там п’ять років далеко від сторонніх очей, харчуючись лише рослинами, без хліба і солі. Але як би добре він не ховався, благочестиві віруючі незабаром дізналися про нього і стали звертатися до нього за благословенням і порадою. Однак слова святих отців попереджають, що немає для ченця нічого більш небезпечного, ніж похвала і слава людей. Тому Герасим покинув Закинф і оселився в невеликій печері на острові Кефалонія, де прожив близько шести років. Але неможливо палаючого світильника залишити непоміченим, і незабаром віруючі дізналися про чесноти святого і не залишили його насолоджуватися духовними бесідами з Богом. І ось Боже Провидіння направило Герасима в Омаль, віддалену частину острова, де розташовувалася невелика церква в якій перебувала чудотворна ікона Богородиці. Через деякий час слава святого знову поширилася в цій області, і в молитві Герасим зрозумів, що з волі Божої йому необхідно взяти собі учеників. Незабаром двадцять п’ять юнаків прийшли до нього, щоб встати під його духовне керівництво. Так церква перетворилася на монастир. Святий погодився відмовитися від тиші, щоб передати своїм учням той багатий духовний досвід, яким його нагородив Господь. Цей монастир отримав назву «Новий Єрусалим». Здавалося, ніби він населений ангелами у плоті.
Перебуваючи в похилому віці, Герасим передбачав день своєї смерті. Він зібрав навколо себе своїх духовних чад, щоб дати їм останні настанови. Святий благословив їх і з радістю віддав свій дух в руки Бога 15/28 серпня 1579 року. Оскільки цей день збігається зі святом Успіння Богородиці, пам’ять святого шанують також 20 жовтня/2 листопада, в день знайдення його мощей. Його чесні мощі до цього дня залишаються нетлінними, ніби святий спить. Від мощей преподобного Герасима виходять неймовірні пахощі і Господь творить біля них незліченні чудеса. Преподобний Герасим став покровителем Кефалонії, він і зараз ревно клопочеться перед Богом за цей острів. Особливо відчутною є його сила виганяти нечистих духів з біснуватих, яких привозять до його чесних мощей з усіх кінців землі. За його молитвами православна віра на Кефалонії залишилася непохитною навіть в роки італійського панування.
Багато чудес сталося від святих мощей преподобного, які не переставали творитися дією благодаті Божої і після цього від цілющого гробу угодника Христового. З числа багатьох таких чудес відомим є таке.
Одна жінка, одержима нечистим духом, прийшла в монастир, де похований преподобний Герасим, помолитися над його гробом в надії на його допомогу вигнання з неї біса. А так як ця нещасна прийшла в обитель вже пізнього вечора, то й залишилася заночувати до ранку в монастирі. Але опівночі диявол, що жив в нещасній, бачачи швидке своє вигнання, захотів погубити свою жертву, а потім кинув її в колодязь в намірі втопити її.
Але в той же самий час раптом черниці почули в своїх келіях надзвичайних голос преподобного Герасима: «поспішайте, поспішайте швидше, біснувата знаходиться у великій біді і потребує допомоги». Черниці поспішили в ту келію, в якій залишили біснувату, але її там не було, стали шукати по всьому монастирю, і коли глянули в колодязь, то на подив усіх побачили одержиму бісом, що стоїть ногами на поверхні води. Коли її витягли з колодязя і стали питати, яким чином вона потрапила в колодязь і збережена від утоплення, тоді вона зі сльозами відповідала:
– Як тільки за дією диявола я впала в колодязь і занурилася в воду, то в цей час побачила преподобного Герасима, який, взявши мене за руку, витяг з води, і потім, будучи підтримуваною невидимою силою, я залишилася стоячою поверх води, наче на твердій землі, і з того часу зовсім звільнилася від біса, що мучив мене. Всі, хто бачив це чудо, прославили Бога, Який творить дивні чудеса за молитвами святих Своїх, віддаючи достойну подяку і Його угоднику преподобному Герасиму, який і понині творить чудеса всім, хто з вірою закликає його на поміч.
У день пам’яті преподобного Герасима 16 серпня, який на острові відзначається з великою урочистістю, його мощі проносять над хворими і немічними заради їхнього зцілення. А День пам’яті святого Герасима, який вшановується 20 жовтня є офіційним державним святом на острові Кефалонія.
