У Тернопільському музеї зберігається унікальна хустка, якій більше 150 років

Назва «тернової» хустки походить від імені французького підприємця Гійома Луї Терно (1763–1833). Саме він запровадив виробництво тонкої тканини з вовни, додаючи до неї козячий пух.

На неї набивали квіткові або східні («турецький огірок») принти на хустки з тонкої вовни. Малюнок наносився на тканину за допомогою вибійки. Вибійчані хустки імітували набагато дорожчі перські, індійські шалі, виготовлені вручну за допомогою багатоколірного жакардового ткання або вишиття.

Тернова хустка була недешевою. Відомо, в кінці XIX століття на західних теренах України, що входили до складу Австро-Угорщини, вартість хусток рівнялась оплаті 20 робочих днів сільського жителя. Їх виробляли на багатьох мануфактурах на заході України, а також завозили з Чехії, Угорщини та Франції.

Вовняні хустки мануфактурного виробництва на західноукраї‌нських зе‌млях називали «тернова», «шалянова», «салісуха», «бродська».

Хустка, яка зберігається в фондах музею, належала Остапюк Марії Павлівні (1885 р. н.), а їй дісталася від матері (1850 р. н), яка проживала в селі Онишківці Шумського району.

Згодом хустка передавалася в сім’ї з покоління в покоління.

Десь у 1960-х роках хустку, якій вже було десь 100 років, від прабабусь отримала Жукевич Олена (1945 р. н.), уродженка с. Голгоча Бережанського району.

У 1985 році пані Олена, вже проживаючи у місті Тернопіль, вирішила передати давню хустину до музею, щоб вона не загубилася у тодішньому вирі подій.

Хустка кремова, фактура тканини зрідка має поздовжні смуги з шовкових ниток. По краю нанесений квітковий орнамент: червоні та сині квіти, галузки, листя, по кутах – букетики. По внутрішньому полі розкидані квіточки з листочками. Краї оздоблені в’язаними «френзелями».

З давніх-давен в українських сім’ях оберегом та символом любові й злагоди слугувала саме хустка. Зараз вона виступає у якості гарного аксесуару, що вдало доповнює жіночий образ. Нехай кожна хустка, яку ви носите, стане не лише елементом стилю, а й символом нашої національної гордості та єднання.