У Тернополі церкви залишаються поза карантином

Попри ризики для прихожан, церкви на Тернопільщині у час карантину активізувалися з молебнями. Паралельно священники нагадують й про молебні «онлайн», але двері храмів ніхто зачиняти не збирається.

У Тернополі місцева влада припинила роботу майже всіх закладів, окрім продуктових магазинів, аптек, банків та двох ринків. При цьому церква залишається поза карантином. Не надто лякає новітня зараза і прихожан. Останньої неділі їхня кількість в храмах міста особливо не зменшилася. Про те, що старші люди є однією з найбільших груп ризику в період світової пандемії коронавірусу, наразі ніхто особливо не задумується. Духовні отці переконані, що храми мають стати тим «Місцем сили», яке врятує людей від масової паніки, а також покладаються на те, що щира віра та молитви прихожан здатні творити дива.

В центральному катедральному соборі Непорочного зачаття Пресвятої Богородиці УГКЦ на час карантину вирішили запровадили щоденний молебень за здоров’я та відвернення загрози поширення інфекції. Перед його початком лунатимуть церковні дзвони. У храмі запевняють, що їх звук має чудотворні властивості, начебто стерилізуючи повітря від вірусів.

«Дзвін є давнім інструментом не тільки сповіщення про церковні події, але його вібрація очищує навколишній простір від хвороботворних мікробів. Відбувається справжня стерилізація повітря. Молекулярні структури вірусів грипу, чуми, скарлатини, кору, тифу, холери згортаються й перетворюються на кристалики», – було сказано в повідомленні священнослужителів.

Молебень у катедрі правитимуть щоденно о 13 год. напередодні вже традиційної молитви Хресної дороги за мир в Україні. Запровадили його на час карантину через пандемічну ситуацію поширення вірусу COVID-19.

«З благословення Високопреосвященного Архиєпископа і Митрополита Тернопільсько-Зборівського Кир Василія (Семенюка) в час карантину в нашому місті священнослужителі архикатедрального собору щоденно молитимуться молебень за оздоровлення недужих, за всіх медичних працівників та за відвернення загрози поширення інфекції», – повідомляє катедральний собор на своїй сторінці в «Фейсбуці».

У повідомленні також зазначається, що храм залишається відчинений для молитви та участі вірних у всіх богослужіннях, які відбуваються згідно графіку. При цьому отці вказують, що у бажаючих є можливість долучитися до молитви й без візиту до церкви завдяки трансляціям літургій на YouTube-каналі катедри, але все одно храм прийматиме будь-яку кількість бажаючих. Старші люди, як правило, не дуже дружать з сучасними гаджетами. Водночас є сподівання на їхніх онуків, яких на період карантинів масово містяни повідвозили до дідусів та бабусь. Можливо, частина літніх прихожан таки надасть перевагу молебню онлайн, а не безпосередньо у храмі.

Храми у місті закривати взагалі не планують. Архієпископ Тернопільський і Кременецький ПЦУ Нестор після порад медиків щодо необхідності відмовитися від масових заходів та потреби закриття недільних шкіл одразу заявив, що церква не збирається ні від чого відмовлятися.

«Церква нічого не буде міняти в своїй двотисячолітній практиці. Жодних змін щодо богослужінь чи традиційних заходів не буде. Церква є саме тим місцем, де віруюча людина може знайти підтримку, допомогу, розраду і захист», – сказав Нестор. Водночас він зазначив, що священники закликали прихожан, які мають симптоми вірусних хвороб, не відвідувати богослужіння. Також отці радять людям тимчасово відмовитися від цілування ікон.

На Тернопільщині Тернопільсько-Зборівська єпархія УГКЦ через коронавірус також скасувала прощу до тернового вінка Христа. Реліквію християн мали привезти з Франції в кінці березня і виставити для почитання у Зарваниці та в Тернополі. У зв’язку з загрозами, які могло нести масове скупчення людей, прощі перенесли на невизначений термін. При цьому Рим та Палестина, де вже масово закрили храми та мечеті, для місцевих церков наразі не є прикладом. Можливо, грім і справді не вдарить. Та якщо вдарить, хреститися потім може бути запізно. Духовні отці вважають, що систематична молитва важливіша за заходи превентивного захисту. Проте тисячі померлих від коронавірусу в Італії навряд чи були менш ревними християнами.

На сьогодні вже очевидно, що в Італії із карантинними заходами спізнилися. І за чиюсь помилку своїм життям розрахувалося надто багато людей. У час світової пандемії таки варто здоровий глузд ставити на перше місце. Якщо скасовуються масові заходи, то логічно, щоб ця вимога стосувалася всіх без винятку.

В храмах міста на недільні богослужіння збирають сотні вірян. Ніхто не має гарантії, що хтось з них не буде носієм підступного вірусу, навіть не здогадуючись про це. Якщо в державі скасовують навчання, спортивні та культурні заходи, закривають магазини, ринки, заклади харчування, встановлюють величезні штрафи за порушення умов ізоляції і водночас залишають одне з місць для систематичного скупчення людей – навряд чи подібне можна назвати повноцінним карантином. При цьому ніхто не пояснює, чому така ситуація всіх влаштовує.

І хто нестиме відповідальність, якщо магія дзвонів не спрацює? Ніхто не веде мову про цілковиту відмову від богослужінь і молебнів, про залишення вірних на одинці з їхніми проблемами. Але молитися люди можуть і на відстані. Тимчасовий перехід на богослужіння онлайн у нинішніх умовах, очевидно, тільки б додав авторитету церкві. Для прикладу, всі розуміють, що футбольні матчі без глядачів – явище непопулярне, але вимушене. Попри істотні збитки клуби і федерації ідуть на цей крок. Як і бізнесмени, які здоров’я своїх працівників ставлять вище за чималі фінансові втрати через закриття підприємств. Бо всі розуміють ціну ризику. От тільки чи розуміють її духовні клірики, які продовжують збирати чималі юрби людей у храмах?

Андрій Вацик

 УНІАН