«У відділенні інтервенційної радіології рятуємо не лише серця», — лікар із Тернополя Богдан Маслій

Застосування сучасних методик у нинішній медицині дозволяє пацієнтам отримати кваліфіковану медичну допомогу набагато швидше та менш травматичніше, а також скоротити час перебування в лікарняному закладі. Так, у Тернополі віднедавна можна через невеличкий прокол на руці та без наркозу впоратися з подекуди незворотніми процесами, які спричиняє у людському організмі інфаркт.

У Тернопільській університетській лікарні відкрили нове відділення інтервенційної радіології. Кореспондент видання ТДМУ “Медична академія” записала інтерв’ю із в.о. завідувача відділення Богданом Маслієм.

– Пане Богдане, нашим читачам цікаво буде дізнатися дещо про відділення, яке очолюєте. Чим вам і вашим колегам доводиться займатися: які проблеми зі здоров’ям допомагаєте долати своїм пацієнтам?

– Відділення інтервенційної радіології відкрили на початку 2018 року. Саме тоді ми почали виконувати оперативні втручання за допомогою ангіографічного комплексу SIЕMENS. Це – сучасне німецьке обладнання, яке дозволяє візуалізувати судини будь-якого басейну. Основним напрямком нашої роботи, звичайно, є інтервенційна кардіологія. Так, ми за допомогою ангіографа досліджуємо судинки серця, діагностуємо місця їх звуження або оклюзії внаслідок інфарктів. І одразу ж можемо ці проблеми усунути завдяки використанню ангіопластики та стентування, які, власне, й впроваджуємо у відділенні інтервенційної радіології. Крім операцій на судинах серця виконуємо ще й імплантації одно-, двокамерних кардіостимуляторів. Проводимо малоінвазивні операції на судинах нижніх кінцівок. Також в університетській лікарні впроваджена малоінвазивна технологія лікування вен лазером. Але й це ще не все. Ангіографи, які є в нашому розпорядженні, дозволять нам у майбутньому проводити безліч інших втручань. За їх допомогою можемо зупиняти кровотечі, лікувати інсульти, виконувати хіміотерапевтичні введення у різні ділянки чи органи тощо. Ангіографічний комплекс SIЕMENS можна використовувати також для допомоги в діагностиці колегам з інших відділень університетської лікарні.

– Перелік хвороб, які можете лікувати у своєму відділенні дуже великий, та що є основою вашої роботи, з чим найчастіше доводиться мати справу?

– Найчастіше працюємо над подоланням наслідків інфарктів. Нині світовим стандартом у лікуванні пацієнтів з гострими інфарктами є «відкриття» судин методом інтервенційної кардіології: ангіопластика та стентування судин серця. Пацієнти з гострими інфарктами, які були доправлені до лікарні у перші дві години після того, як, власне, стався інфаркт, мають шанс на нормальне життя з цілковито відновленим серцем: без жодних рубців на кардіограмі та без порушення скоротливої функції серця. Але біда наших людей у тому, що в переважній більшості вони вичікують, мовляв, переболить, минеться… Цього робити не можна, адже в серцевому м’язі відбуваються незворотні процеси, з наслідками яких людині доводиться жити до кінця своїх днів. Якщо організм сигналізує болем, отже є проблема й потрібно звернутися до фахівця.

– Як проводять такі операції?

– Ангіопластика з подальшим стентуванням – це процедура, яку проводять без наркозу, вона є, по суті, безболісною. Пацієнт навіть може спостерігати на спеціальному екрані за ходом оперативного втручання. Дослідження триває до півгодини, а саме стентування проводимо впродовж години. Але, звісно ж, усе це індивідуально.

Втручання проводимо через руку. На згині, біля кисті, робимо прокол, через який в артерію вводимо тоненьку струну, через неї – катетер. Через катетер можемо ввести препарат, за допомогою якого, власне, й бачимо на екрані всі проблемні місця: звуження чи перекриття судин. Отже, виявивши проблеми, можемо відразу їх усунути. Ввівши провідник – струну, проводимо у ній балончик, розширяємо закриту чи звужену судину. А потім ставимо металевий стент. Це маленька металева конструкція, яка, утримуючи судину в природному стані, дає пацієнту можливість нормально жити після перенесених важких хвороб. Уже через дві години після проведеної процедури планові хворі можуть піднятися з ліжка та самостійно ходити. Ця робота дуже кропітка. Тут потрібно не лише добре провести саме втручання, а й правильно підібрати стент. Адже важливо, щоб розмір цієї конструкції чітко відповідав розміру самої судини. Нині ми вже виконали понад 100 таких операцій.

– Чималою проблемою для людей є також атеросклероз судин нижніх кінцівок. Чи можуть лікарі вашого відділення стати в нагоді таким пацієнтам?

– Так, рятуємо не лише серця, а й ноги. І це в прямому сенсі цього слова. Адже є багато пацієнтів з атеросклерозом нижніх кінцівок, яким лікарі змушені ампутувати ноги, бо атеросклеротичні бляшки перекривають тік крові в цих судинах. І починаються незворотні процеси – розвивається ґанґрена. Нині ми без розрізів, малоінвазивними методами, можемо відновлювати кровотік у ногах і давати пацієнтам шанс на нормальне життя. Але тут також важливо не втратити час, а звертатися з проблемою вчасно, не вичікувати, бо ногу, на якій вже почалася ґанґрена, не врятує ніхто. На жаль, державна програма не покриває витрат на такі операції. Тому ми змушені їх проводити за кошти самих пацієнтів. Проте такі операції це – можливість зберегти ногу. Вже не один наш пацієнт був врятований від ампутації завдяки ангіографу та кваліфікованим лікарям університетської лікарні. Можемо також допомогти при тромбозі вен нижніх кінцівок, пацієнтам з миготливою аритмією, які не приймали антикоагулянтної терапії.

– Яка ситуація на Тернопільщині щодо забезпечення стентами?

– Щороку стентування потребують понад тисячу мешканців Тернопільщини з гострим коронарним синдромом з елевацією сигмента ST. Нещодавно лікарня отримала і стенти, і багато інших витратних матеріалів для стентування. Втім, варто взяти до уваги, що є ще й пацієнти з гострим коронарним синдромом без елевації сегменту ST, який не виявляють на первинному етапі надання меддопомоги. Вже найближчим часом сподіваємося на покращення діагностики цієї патології, тому кількість наших пацієнтів вочевидь подвоїться. І ще одна категорія хворих – це люди, які перенесли інфаркт міокарда, або ж ті, в кого після планової коронарографії діагностуємо стеноз, тому вони теж потребують стентування. Отож, якщо оцінювати цю ситуацію не за українськими, а за міжнародними стандартами, то потреба області у стентах сягне майже трьох тисяч на рік. Проблема ще й у тому, що держава закуповує стенти загальною кількістю, не зважаючи на потреби конкретного пацієнта. Тому й виходить, що найбільш необхідні розміри використовуємо, а інші, так би мовити, «неходові» залишаються на полиці в очікуванні свого пацієнта.

Кажучи про потребу у стентах, хочеться привернути увагу й до витратних матеріалів, без яких власне неможливе це втручання. Це – інтродюсер, діагностичний катетер, балон-катетер та багато інших пристроїв, якими держава забезпечує в обмеженій кількості. Вихід з цієї ситуації шукаємо самотужки. Приміром, головний лікар університетської лікарні нещодавно зібрав фахівців кардіологічної служби, аби звернутися до місцевих органів влади з проханням допомогти придбати цей інструментарій за кошти місцевого бюджету. Нам украй потрібні стенти не лише для осіб з гострим коронарним синдромом з елевацією сегменту ST, але й без елевації сегменту ST. Бо є можливість зберегти міокард, скажімо, пацієнтові з пограничним станом, але за клінічним протоколом та відповідно до 569 наказу МОЗ України не маємо права використовувати ці вироби для такої категорії пацієнтів. Вихід із ситуації знаходимо, залучаючи кошти з місцевої скарбниці. Деякі медичні засоби для проведення кардіохірургічних втручань надійшли з гуманітарної допомоги. Взагалі ж місцева влада обіцяла допомогти у фінансуванні. До слова, вже за ці кошти придбали витратні матеріали для кардіохірургічних операцій, зокрема, аортокоронарного шунтування та коронарних стентувань. У такий спосіб вдасться дещо полегшити фінансовий тягар, який лягає на плечі кардіологічних пацієнтів.

– Для людей, особливо для жінок, варикозне розширення вен є не лише медичною, а й естетичною проблемою. Чи можуть спеціалісти вашого відділення допомогти пацієнтам подолати цю проблему?

– Авжеж. Ми впровадили ендоваскулярний малоінвазивний метод для цього. У світі це вже давно стало повсякденною практикою. В Україні ж цей метод застосовують віднедавна. Цього року в університетській лікарні вже провели першу таку операцію за венозної патології. Вона пройшла вдало. Проводять втручання лазером. У вену вводять тонесеньке волокно. І за допомогою лазера склеюємо вену. Під час цієї операції використовують комбіновану методику, яка дозволяє досягти бажаного медичного та естетичного ефекту. Крім того, після операції першого ж дня пацієнт може нормально самостійно пересуватися, використовуючи лише еластичні бинти для компресії ніг. Це швидко та ефективно, а наступного дня після операції хворий може йти додому. Маємо набагато менше післяопераційних проблем порівняно з тим, скільки їх може виникнути при традиційних оперативних втручаннях.

– Нашим читачам буде цікаво дізнатися й про Ваш особистий досвід у цій новій для нашого краю царині медицини.

– У січні цього року мене запросив головний лікар університетської лікарні для того, щоб розпочати у Тернополі роботу відділення інтервенційної радіології. До цього, із 2002 року, працював у Рівненській обласній лікарні серцево-судинним хірургом такого ж відділення. Окрім того, трудився в Українському інституті пластичної хірургії в Одесі, де освоював малоінвазивні методики, а у тому числі й лазерні при патології вен. Маю досвід, як судинний хірург, а також як інтервенційний хірург, флеболог, навички пластичної хірургії, освоїв нові інтервенційні методики і не лише на серці тощо. Загалом уже 16 років займаюся проблемами судин.

– Чому саме малоінвазивні технології Вас зацікавили?

– Вважаю, за ними – майбутнє. Так, для прикладу, у всьому світі кардіохірургія з великими розрізами відходить на другий план, а першість справедливо переймають нові технології, які дозволяють пацієнту практично після операції швидко відновитися.

– Як Вам працюється на новому місці, у Тернополі?

– У Тернополі маємо дуже добру підтримку від керівництва університетської лікарні, зокрема головного лікаря. Тут чудові фахівці, які нам допомагають. Це, спеціалісти анестезіологічної служби. Тісно співпрацюємо з кардіологами, судинними хірургами. Вдячний усім співробітникам університетської лікарні за теплий прийом, почуваюся тут як удома. Тернопіль для мене також був частинкою моєї молодості, бо тут я навчався в медичній академії. Звідси родом моя дружина. А тепер і для мене файне місто стало другою малою батьківщиною.

Довідково

Особливістю інтервенційної радіології є поєднання в одній процедурі діагностичних і лікувальних заходів. Методи, які використовують у радіології, також називають малоінвазивною терапією або малоінвазивною хірургією. Сучасний розвиток методик променевої діагностики дозволив використовувати їх не лише для розпізнавання хвороб, але й для виконання (не перериваючи дослідження) необхідних лікувальних маніпуляцій.

Надія БЕНЬКАЛОВИЧ,

Микола ВАСИЛЕЧКО (фото)