Відомий підприємець з Тернопілля Петро Мокрій, який переніс важку форму ковіду, переконаний, що медицина в Україні все-таки є

Ковід – це та підступна хвороба, яка не жаліє ні чоловіків, ні жінок, вона не звертає уваги на вік людини. Вражає імунну систему та органи дихання.  У когось коронавірус протікає безсимптомно та у легкій формі, у когось забирає здоров’я та життя. Сьогоднішній наш герой – голова обласної організації «Підприємці Тернопілля», колишній депутат міської ради Тернополя Петро Мокрій. У чоловіка діагностували ковід, 75% легень уже було уражено, він задихався. Як зміг видертися буквально з того світу та як проходило лікування, відверто розповів журналістам Петро Іванович.

75% ураження легень

Відомий тернополянин відчув проблеми зі здоров’ям у 20-х числах листопада.

– 21 листопада я зробив КТ. Одразу поставили діагноз запалення легень, їхнє ураження склало тоді 10%. Я звернувся до свого сімейного лікаря. Розповів свої симптоми та самопочуття. Температура на той час була невисокою, як кажуть у народі, «скакала» від позначки 37,2 і вище. Перебував удома, однак лікування було згідно з усіма протоколами, самолікуванням не займався, бо запалення – це серйозна річ, тим паче в наш час. Консультувався зі своїм лікарем, був, так би мовити, на телефонному контролі. Через два дні відчув, що моє самопочуття погіршується, температура піднімалася до 40-ка і її неможливо було збити, лише уколами. Заспокоюючи себе, думав, що організм почав самостійно боротися з вірусом, спалюючи його, але й легені «горіли». 26 листопада до мене приїхали медики і взяли ПЛР-тест. Мій сімейний лікар чув по телефону, що дихати мені стало важко, а лікування не давало бажаного результату. 27 листопада вирішив зробити повторно КТ, хоча мене застерігали, що це опромінення, але я мав знати, що відбувається. Повторна діагностика показала 75% ураження легень. Дихати ставало складніше, сімейний лікар сказав негайно лягати в лікарню. На руках було підтвердження важкої форми запалення легень, і в той самий день підтвердився тест – у мене ковід, – розповідає Петро Мокрій.

Зі слів чоловіка, протягом домашнього лікування старався прислухатися до позивів організму, про всю симптоматику розповідав сімейному лікарю і, напевне, саме через це пан Петро зміг піти на поправку.

«Без негативного тесту додому не відпускають»

Петро Іванович наголосив, і це дуже важливо, аби лягти в лікувальну установу, треба мати результат тесту на ковід, це є обов’язковим.

– Ніхто не знає, як хвороба буде розвиватися і до яких наслідків це призведе, тому до медиків слід прислухатися. У свій час я займався футболом, легені – це найсильніший мій орган, ніколи не мав хвороб, пов’язаних з ними, а тут усе повернулося проти мене. Поклали у Тернопільську районну лікарню. 10 днів був на кисневій допомозі, це не апарат ШВЛ, щоб ніхто не плутав, це киснева маска, яка подає легеням кисень і водночас проводиться лікування. Я не знаю, як у кого проходить лікування і хто до кого як ставиться, але хочу подякувати усьому медичному персоналу. Направду, всім без винятку, бо це дуже клопітка праця. Особисто хочу виразити подяку своєму лікуючому лікарю Лілії Бурковській, вона була дуже уважна до мого стану. У медиків своя система, всі це розуміють, але в мене немає претензій. Лікарня заповнена вщент, хворих дуже багато, і що місця немає – це факт, я переконався! З самого початку лікарів не розрізняв, усі вони в захисних костюмах, масках, бахілах – повна амуніція, це саме стосується і всього медичного персоналу. Згодом по голосу розумів, хто до мене зайшов, – каже пан Мокрій.

Як додає пан Петро, у лікарні помітив чистоту та порядок. Згідно з писаними правилами він приймав лікування. До його палати не один раз заходили медичні працівники та персонал, уколи, таблетки, капельниці – все згідно з медичними протоколами.

– Після того, як ліг у лікарню, мій стан стабілізували, почало ставати краще. Відчував, що легеням легше. Багато медикаментів закупив за власний кошт, чимало надавала лікарня. Але повірте, те, що купував за гроші зі своєї кишені, не важливо, бо в той момент віддав би все, аби тобі стало краще. Жодних натяків на «подяку» не було. Я нікому в конвертах нічого не давав. Лікарі дивувалися з мого самопочуття, адже стрімко пішов на покращення. За десять днів я був виписаний, – каже Петро Мокрій.

Коли нашому герою стало краще, він був змушений ще раз здати ПЛР-тест, аби переконатися, що він здоровий та небезпеки для суспільства не несе. Тест був негативний, і пан Петро вирушив додому. Зараз почувається краще, але каже, що бережеться. Приймає всі необхідні таблетки, які виписали йому лікарі, і вдячний Богові та медицині, що повернули його до здорового життя.

– Медицина в Україні є, треба вчасно звертатися до лікарів та слідкувати за власним самопочуттям, – підсумував пан Мокрій.

Іванка Біла

Джерело: Тижневик “Номер один”