Яку ініціативу Тернопіль втілює досить успішно?

Центр політико-правових реформ, Фонд місцевої демократії (Харків), Центр інформаційного консалтингу і Центр досліджень місцевого самоврядування (Львів), Центр підтримки громадських та культурних ініціатив «Тамариск» (Дніпропетровськ) здійснили громадський моніторинг центрів надання адміністративних послуг (ЦНАП) в містах України.

Основними цілями моніторингу було: 1) з’ясувати відповідність утворених ЦНАП вимогам Закону «Про адміністративні послуги»; 2) виявити типові проблеми / ризики в утворенні і функціонування ЦНАП; 3) надати адресні рекомендації керівникам ЦНАП та органів, що утворили ЦНАП для покращення їх роботи.

Моніторинг проводився з жовтня 2013 р. до квітня 2014 р., переважно в обласних центрах та деяких інших містах Заходу, Півночі, Сходу та Центру України, а також в кількох районах  Києва. Моніторинг здійснювали чотири регіональні групи експертів, тому і пропонуються результати оцінки ЦНАП в розрізі регіонів.

Західна Україна Бали Центральна Україна Бали
Івано-Франківськ

Луцьк

Тернопіль

Хмельницький

Львів

Рівне

824

721

688

553

545

457

Дніпропетровськ (Правобережний ЦНАП)

Дніпропетровськ (Лівобережний ЦНАП)

Кривий Ріг

Павлоград

Дніпродзержинськ

Полтава

827

772

762

661

595

518

Схід і Північ України Бали Райони Києва Бали
Харків

Суми

Чернігів

Житомир

975

698

651

~

Дніпровський

Деснянський

Святошинський

Оболонський

~631

608

564

417

Максимальна оцінка ~ 1000 балів.

З результатів моніторингу можна зробити однозначний висновок, що ініціатива створення ЦНАП втілюється доволі успішно на рівні міст – обласних центрів. Це дійсно офіси, орієнтовані на громадян, які пропонують чималий спектр послуг у зручний спосіб, адже це: некабінетна система обслуговування (що додає і прозорості в роботі чиновників); орієнтований на громадян режим роботи; електронне регулювання черги; рецепція; умови для осіб з обмеженими фізичними можливостями; супутні послуги (ксерокопіювання, банківські послуги). Міста-лідери запроваджують електронні консультації, можливість попереднього запису на прийом через телефон та інтернет, SMS-інформування про вирішення справи;  відкривають територіальні філії ЦНАП у різних районах міста тощо.

При цьому у більшості промоніторених міст ще далеко не повністю використали потенціал ЦНАП для якісного обслуговування споживачів.  Наразі на перший план виходять такі проблеми в роботі ЦНАП:

1. Брак популярних (базових) адміністративних послуг в ЦНАП. Переважно ЦНАП надають лише послуги органу, що його утворив: міської ради. Тому більшість ЦНАП не надають найпопулярніші адміністративні послуги: реєстрація актів цивільного стану, бізнесу, нерухомості, земельних ділянок, місця проживання та оформлення паспортів тощо. Деякі ЦНАП домовляються з відповідними органами виконавчої влади про надання їх послуг в приміщенні ЦНАП, але для дійсної ефективності такої взаємодії нерідко потрібні зміни в національне законодавство. Головною причиною браку базових адміністративних послуг у компетенції ЦНАП є те, що Кабінет Міністрів України вже більше року не приймає відповідний Перелік послуг органів виконавчої влади, які надаються через ЦНАП.

2. Незавершеність підготовчої роботи до початку роботи ЦНАП. На момент моніторингу не всі ЦНАП мали затверджений регламент, перелік послуг, інформаційні та технологічні картки. Переважно такий стан залежить від добросовісності роботи керівництва органу, що утворює ЦНАП. Але спільними для усіх ЦНАП перешкодами стали питання: про те, чи потрібні інформаційні та технологічні картки на документи дозвільного характеру; який статус дозвільних центрів у складі ЦНАП; чи можуть державні адміністратори виконувати функції адміністраторів ЦНАП. Ця проблема випливає з неузгодженості дозвільного законодавства та законодавства про адміністративні послуги.

3. Неналежний режим роботи ЦНАП. Законом «Про адміністративні послуги» встановлено вимоги до часу прийому у ЦНАП: шість днів на тиждень, не менше 7 годин на день, без перерви на обід, двічі на тиждень – до 20:00. Багато ЦНАП, які були охоплені моніторингом, дотримуються цих вимог. Але в низці ЦНАП існує окремий розклад для послуг, що надаються різними структурними підрозділами міської ради. Також зафіксовані практики перерв на обід та інші перерви протягом робочого дня. У дозвільних центрах, які є складовою ЦНАП, виділяють час для надання консультацій представниками дозвільних органів, що часто перетворюється в диференційовані години і для прийому документів у відвідувачів.

4. Паралельний прийом документів поза ЦНАП. На момент моніторингу низка міських рад допускали прийом відвідувачів щодо адміністративних послуг, які надаються через ЦНАП, паралельно також і структурними підрозділами виконкому. Ця практика нівелює ідею ЦНАП як основної точки взаємодії між владою та громадянами. Якщо відвідувачі продовжуватимуть звертатися в «бек-офіс» для більш швидкого, але непрозорого отримання адміністративних послуг, то це зберігатиме корупцію та означатиме неефективне використання публічних коштів на утримання подвійної інфраструктури різних офісів.

5. Недостатня якість комунікації ЦНАП. Моніторинг показав, що якісну інформацію про ЦНАП і адміністративні послуги знайти не так легко. Часто ЦНАП або не має власної веб-сторінки, або ж навпаки має кілька сторінок на різних веб-ресурсах. Інформація на таких сайтах буває суперечлива, неповна, невпорядкована, неактуальна, розміщена у незручному для користувачів форматі. Телефонна комунікація із ЦНАП також має багато недоліків: це або практична відсутність такого консультування, або відсутність інтегрованих довідкових ліній.

Необхідні кроки влади для реформування сфери адміністративних послуг:

1) затвердження Постанови Кабінету Міністрів «Про перелік адміністративних послуг органів виконавчої влади, що мають надаватися через центри надання адміністративних послуг», на підставі яких базові адміністративні послуги вже найближчим часом могли надаватися б через ЦНАП;

2) законодавча децентралізація базових адміністративних послуг на рівень громад, а на проміжному етапі до реформи адмінтерустрою – на рівень міст обласного значення та районів;

3) прийняття законів, які б уповноважили адміністраторів ЦНАП самостійно надавати «швидкі» адміністративні послуги (наприклад, реєстрацію місця проживання, видачу витягів з різних державних реєстрів);

4)  узгодження дозвільного законодавства із Законом «Про адміністративні послуги».

Проект «ПІДВИЩЕННЯ ЯКОСТІ АДМІНІСТРАТИВНИХ ПОСЛУГ

ЧЕРЕЗ ПОСИЛЕННЯ ВПЛИВУ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА

НА ПУБЛІЧНУ ПОЛІТИКУ У ЦІЙ СФЕРІ» (2013-2014).

Здійснюється за фінансової підтримки Європейського Союзу

Моніторинг ЦНАП протягом вересня 2013 року – квітня 2014 року здійснюється в рамках проекту «Моніторинг та оцінка організації ЦНАП у містах України» за підтримки

Коментарі вимкнені.