Західну Україну жахає містична “чорна” секта, яку підозрюють в ритуальних вбивствах

На жителів Західної України наводить жах нова напівмістична секта, яку в народі називають «чорним братством » (серед активістів багато жінок у чорній чернечій одязі ), або догналитів – від імені лідера, 67-річного громадянина Чехії, колишнього римо – католицького священика Антоніна Догнала. Про братерство розповідають багато моторошних історій: нібито вони руйнують сім’ї, зомбують людей, змушуючи переписувати на них майно, займаються окультизмом. Ходили чутки навіть про ритуальні вбивства. На богослужіннях у Догнала бачили відомих особистостей – зокрема, екс – міністра культури Оксану Білозір, яка свого часу навіть клопотала в СБУ про українське громадянство для лідера секти.

Самі догнали, що іменують себе Українською правовірною греко -католицької церквою, відкидають всі звинувачення і наполягають: вони проповідують Біблію і моральні цінності. Проте традиційна Греко -католицька церква б’є на сполох: це самозванці. На думку глави УГКЦ Святослава Шевчука, клонів очолюваної ним церкви створили, щоб розколоти греко -католиків. Догнали розростаються в основному по Західній Україні, але потихеньку добираються до Києва. У Тернополі їх можна побачити на різних протестах (наприклад, проти гомосексуалізму). Своїх адептів вони вербують у школах, лікарнях, держустановах. Найстрашніше, за словами колишніх сектантів, відбувається на закритих зборах в молитовних будинках. Людей нібито обпоюють чаєм з якоюсь магічною сумішшю, яка допомагає ними маніпулювати.

«У цій войовничої секти володіють гіпнозом і впливають на підсвідомість людей, – упевнений священик УГКЦ Орест Вільчинський. – Вони заманюють обіцянками вирішити проблеми». Директор інституту народознавства НАН України Степан Павлюк переконаний, що догнали застосовують психотропні препарати для придушення волі. Втім, довести містичні речі неможливо, вважає релігієзнавець Тарас Антошевський. Так само, як і квартирне шахрайство під виглядом пожертвування (джерела в міліції нам сказали, що масових звернень від жертв догналів не було, оскільки люди добровільно віддають майно). За даними Антошевського, є три категорії догналів: масовики (ті , кого вони вербують для мітингів і маніфестацій), проповідники (вчителі, лікарі, письменники, художники, журналісти) та багатії – бізнесмени, які їх спонсорують.

«Вістям» першими з ЗМІ вдалося побувати на одному із зібрань догналів, що проходять по неділях у Брюховичах під Львовом. За відкритими навстіж коричневими воротами з хрестом видно двір з припаркованими автомобілями і будинок з фігурою Ісуса Христа. Звідти доносяться голоси: щось схоже на групове читання вірша.

Заходжу всередину не без страху (колег до цього і на поріг не пускали ), але ніхто не звертає уваги на нову «парафіянку». У невеликому приміщенні – щось схоже на вівтар з іконою (єдиної тут, стіни – голі). На підлозі стоїть на колінах біля тридцяти чоловік, руки у них підняті, голови задерті вгору. Більшість з них – молоді жінки, є пару чоловіків у костюмах і діти. Хвилин 15 речитативом вони читають молитву. Все це схоже на гіпнотичний транс. Як пояснив нам пізніше священик УГКЦ Віталій Дуткевич, це ще називається «бойова молитва»: у такій позі мозок перенасичується киснем – і впливати на людину легше.

Далі йде обряд, як у звичайній християнської церкви – з «Отче наш» , «Вірую» і причастям. Чоловік в одязі священика проспівує чи то з польським, чи то з чеським акцентом: «Швидше верблюд пройде крізь вушко голки, ніж багатий потрапить до раю» – і починається щось типу лекції. Люди сідають на лавочки і насторожуються. «Буває так, що людині важко померти. Його тримає щось у світі. У селі немає на кого господарство залишити, багатий боїться позбутися стану. Матеріальне стримує. Зараз нас заспокоюють рахунки в банках, а на тому світі вони стануть внутрішнім перешкодою. Продавайте все, позбавляйтеся від матеріального, воно заважає жити і пізнавати нове життя з Богом» , – віщає пастор.

Народ киває. Правда, через годину проповіді деякі починають позіхати, і пастор, ніби помітивши загальну втому, завершує лекцію і нагадує про курси – їх шість, тривають кілька тижнів. На табличці на виході – «розклад формацій» ( навчання. – Авт.) І примітка: «З собою брати Письмо і постільна білизна». Тобто «учні» тут селяться надовго.

Жертви догналівців розповіли нам про те, що відбувається за парканом «правовірної церкви» на курсах (їх ще називають «реколекції» ), які рекламує проповідник.

«Черниці забрали у мене і моїх «одногрупниць» мобілки, не дозволяли виходити у двір, поїли нас чаєм, за смаком трав’яним, – згадує львів’янка Ярослава. – Після такого чаювання я відчувала себе млявою. Нас переконували, що телевізор, інтернет – зло. Я зрозуміла, що тут щось нечисто і пішла» .

Адептами Догнала стали троє дітей відомого львівського фотохудожника Василя Пилип’юка (вони повнолітні ). «Старша дочка Христина стала черницею у догналитів, – з сумом в голосі розповідає Ганна Пилип’юк. – Я увірвалася на обряд, який проводив Догнал. Але молодша дочка і син мені почали викручувати руки і закривати рот. Бачитися з Христиною я можу тільки під наглядом старших черниць».

За словами жінки , діти стали чужими й агресивними. Кажуть, що нею володіє сатана, бо ходить «не в ту церкву» ( Анна – парафіянка УГКЦ). Випускницю медінституту Галину Романчукевич рідні насильно забирали від догналитів, але вдома вона оголосила голодування і через два дні повернулася в секту».