Заступник голови Тернопільської ОДА відмітився тверезим на футбольному матчі

Обережна, навіть можна сказати сіра, гра від обох команд на початку матчу поступово перейшла з центру поля на половину гостей супроводжуючись натиском «Ниви». І ось нагорода за старання: на 39 хвилині розіграна, як по підручнику, комбінація завершилась голом від Ігоря Мельника. Стадіон реве, а Мельник на радощах обдаровує повітряними поцілунками телевізійну камеру (на мій погляд попередньо тренувався передавати такі вітання вболівальникам). Буквально за кілька хвилин наша перевага подвоюється, правда не голами, а вилученням капітана «Нафтовика» – Л. Бояринцев некоректно повівся з І. Мельником, вдаривши того ногою по спині. Головний арбітр матчу без вагань показує червону картку, але смугасті гравці пішли на нього в масовану атаку (згадавши про День аеромобільних військ), внаслідок чого отримали ще й «гірчичника». На 44 хвилині тернополяни могли подвоїти вже й рахунок: Сергій Шестаков трішки перетримав м’яча і, хоча й передав точну передачу на всюдисущого Мельника, але голкіпер був дуже близько, до того ж помогли захисники. А момент був класний. Менше з тим – гравці «Ниви» пішли в роздягальню з гордо піднятою головою. На 63 хвилині гол-красень забиває С. Шестаков, який, подриблінгувавши перед штрафним майданчиком, видав шикарний постріл (в дальню дев’ятку).

Далі краще б вже матч завершився. Тренер «Нафтовика» робить третю заміну і гра закрутилась зовсім в іншу сторону. Таке відчуття що на стадіоні появився старик Хотабич із Охтирки. Спершу гол від Євгена Родіонова (можна зарахувати вдалу заміну тренера), згодом дві жовтих картки (протягом двох хвилин) для С. Загинайлова, що відповідно призвели до вирівняння складів команд. Далі шок для тернополян – пенальті у ворота В. Базилевича, який обманувши Р. Левіги змусивши його бити в потрібний кут. Радість Вячеслава була короткою – Д. Башлай бореться до кінця, самовіддано пробиваючи головою в падінні – і м’яч влучає у ворота «Ниви», зрівнявши тепер і рахунок.

На тернопільському стадіоні знову забито чотири м’ячі, але результат уже нічийний. Правда від цієї нічиї чомусь гіркота в горлі набагато більша ніж від двотижневої поразки від миколаївців – адже гра у нашої команди «йшла» досить таки непогано.

Після свистка були інтерв’ю обох тренерів. Євген Яровенко спокійно відповідав на питання, сказавши при цьому, що їхали до Тернополя виключно за перемогою. Якось навіть образився на слова інтерв’юєра про те, що його команда «відскочила». Дуже здивовано звів брови, правда нічого не відповів.

Ігор Яворський виступав дуже емоційно, розкритикував своїх вихованців за те, що не грали до кінця, зауважив про суддів, які відсудили не так як би хотілось.

P.S. Хочеться відмітити заступника голови Тернопільської ОДА Петра Гоча у VIP-ложі біля президента «Ниви» Автанділом Мдінарадзе поруч з якими натяку не те, що на спиртне, навіть столика не було видно.