Багатоквартирний “духовний центр” для парафії. Як міськрада та отець Ілля захищатимуться у суді

Навколо будівництва багатоквартирного будинку на ділянці, що належить УГКЦ Пресвятої Тройці Тернопільсько-Зборівської єпархії за адресою вул. А. Чайковського, Малишка, Слівенська продовжують вирувати неабиякі пристрасті. Мешканці прилеглих до скандальної ділянки будинків звернулися до суду із позовом до Тернопільської міської ради (ТМР) про визнання протиправним та нечинним пункту 4 рішення ТМР від 29 січня 2021 року, яким було змінено цільове призначення наданої церковній громаді ділянки.

Нагадаємо читачам, що на згаданій ділянці церковна громада обіцяла збудувати Духовний центр, який мав включати: алею Хресної дороги, алею історії ГКЦ, духовні забудови, дитячий майданчик тощо. А тому зміна Тернопільською міською радою цільового призначення, коли до «храмових споруд» додали «та парафіяльних, житлових і громадських споруд» та видача дозволу на будівництво багатоквартирної висотки замість обіцяного Духовного центру обурила мешканці мікрорайону.

Politerno поспілкувалося з дотичними до процесу людьми й отримало свіжі дані щодо позицій сторін.

Міська рада та парафія в особі отця Іллі Довгошиї виступають у процесі єдиною командою. Головна їхня аргументація: відповідно до плану зонування території Тернополя, спірна ділянка відноситься до зони змішаної багатоквартирної житлової та громадської забудови (Ж-3). На цьому адвокат парафії та представники ТМР наголошують мало не у всіх своїх відзивах. Чим власноруч вказують на корінь проблеми та нівелюють усі свої потуги виправдати незаконне будівництво.

Чому ми на цьому акцентуємо увагу? Досвідчені юристи із врегулювання земельних питань усі як один стверджують, що після того, як 21 серпня 2020 року міськрада затвердила проект землеустрою щодо відведення та надання у постійне користування УГКЦ Пресвятої Тройці Тернопільсько-Зборівської єпархії земельної ділянки за адресою вул. А. Чайковського, Малишка, Слівенська для розширення території під будівництво комплексу храмових та парафіяльних споруд та ж сама міська рада повинна була ініціювати зміни згаданої вище категорії  Ж-3 для території, на якій знаходиться ділянка, скажімо, на «землі історико-культурного призначення», або на «зону блокованої малоповерхової житлової забудови (Ж-2).

Очевидно, що за логікою згаданого рішення ТМР саме так і мало б відбутися. Якщо землю надавали у постійне користування релігійній організації під будівництво храмових споруд – то й Ж-3 для неї не потрібне. Подальші процеси зі зміною цільового призначення церковної ділянки пояснюють логіку дій ТМР – вона від самого початку передбачала забудову цієї ділянки. Про храмові споруди і «Духовні центри» лише розповідав наївним парафіянам отець Ілля.

Та все ж, навіть якщо за якихось причин міська рада за рік не встигла змінити категорію ділянки, то вона все рівно не мала права змінювати її цільове призначення під «парафіяльні, житлові і громадські споруди». Про це вказує адвокат позивачів, посилаючись на відповідні норми законодавства.

Так, згідно Кваліфікації видів цільового призначення земель ( КВЦПЗ) категорія земель житлової та громадської забудови (Ж-3) віднесена до Секції В. При цьому, землі для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку (вид цільового призначення) віднесені до підрозділу 02.03 Розділу 02 Секції В. Водночас, землі для будівництва та обслуговування будівель громадських та релігійних органiзацiй (вид цільового призначення) вiднесені до підрозділу 05.04 Розділу 03 Секції В. Відтак, землi для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку та землі для будівництва та обслуговування будівель громадських та релiгiйних організацій за основним цільовим призначення відносяться до однiєї категорії, проте в розумінні положень статей 19, 20 ЗК України та відповідно до КВЦПЗ – є землями із різним видом цільового призначення.

У відповідності до ч.1 ст. 92 ЗК України право постійного користування земельною ділянкою – це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

У відповідності до положень п. в) ч.2 ст. 92 ЗК України права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають релігійні організації України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, виключно для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення їх діяльності.

«Наведеними положеннями закону законодавець імперативно пов’язує можливість набуття релігійною організацією права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності із метою набуття такого права та цільовим використанням земельної ділянки, а саме – виключно для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення їх діяльності», – зазначає адвокат позивачів у своєму поясненні.

Не менш цікавим є факт появи у відзивах сторони захисту донедавна невідомої нікому копії заяви, у якій отець Ілля Довгошия нібито 25 січня 2021 року звертався до міської ради з проханням щодо внесення змін в рішення ТМР від 21 серпня 2020 року та після слів «храмових споруд» попросив додати «та парафіяльних, житлових і громадських споруд».

До «надприродного явлення» цього документу міська рада лише згадує про звернення парафії Української Греко-Католицької Церкви Пресвятої Тройці щодо зміни цільового призначення земельної ділянки. У початкових відзивах ТМР цього документу не надавала. Звісно, сторона захисту розуміла, що у суді можуть витребувати заяву Довгошиї і тому на світ з’явилася її копія. Світу цю копію явив адвокат захисту, кілька разів наголосивши, що пункт 4 рішення ТМР від 29 січня 2021 року, яким було змінено цільове призначення наданої церковній громаді ділянки, був прийнятий на підставі заяви Пороха церкви Пресвятої Тройці отця Іллі Довгошиї.

Але якщо читач знайомий з процесом розгляду Тернопільською міською радою заяв громадян, то звісно він розуміє усю абсурдність терміну проходження документу від дати подачі 25 січня та його розгляду на засіданні вже через 4 дні – 29 січня. Тернополяни місяцями очікують на розгляд таких заяв, адже вони повинні пройти відповідні комісії, які дослідять їхню суть та приймуть рішення щодо доцільності винесення на розгляд сесії. Іншими словами – такого не буває, щоб за 4 дні заяву винесли на голосування міської ради. Однозначно, позовники наполягатимуть на наданні відповідачами оригіналу цієї заяви із вхідним номером та відповідними помітками. Якщо такий документ все ж існує в природі, його правдивість обов’язково досліджуватимуть експерти.

Чимало запитань виникає відносно позиції сторони захисту – парафії та ТМР – щодо запитуваних позивачами дозвільних документів.

У своєму звернення мешканці сусідніх будинків зазначають, що на етапі придбання житлової нерухомості в ОК «Котеджне містечко» вони керувалися тим, що сумiжна земельна ділянка має цільове призначення 03.04. для будівництва та обслуговування будівель громадських та релігійних організацій. Ця ділянка відображена в генеральному плані забудови Тернополя як зона, що передбачає будівництво на ній малоповерхових громадських забудов, споруд для публічних зібрань, офісних будівель, бiблiотек, навчальних закладів, тощо.

Але з відкритих джерел позивачі дізналися, що на цій земельній ділянці планується зведення багатоповерхового, багатоквартирного житлового будинку з паркінгом. Перспектива будівництва такої споруди, на думку людей,  значно погіршить умови їхнього проживання (інсоляція існуючих малоповерхових житлових забудов, зона вітрового підпору, протипожежні розриви, заïзд-виїзд в паркінг). З незрозумілих причин, на етапі виготовлення технічної документації парафією не були узгоджені з позивачами межі їх розподілу. Підготовчі і будівельно-монтажні роботи, до яких приступив підрядник, проводяться без встановлення будівельного паспорта об’єкту.

Отже, позивачі попросили парафію надати копії правовстановлюючих документів на будівництво:

Зареєстровану декларацію про початок будiвельно-монтажних чи підготовчих робіт:

Технічну документацію землеустрою;

Містобудівні умови та обстеження;

Генплан забудови;

План організації рельєфу з виказанням чорних та червоних відміток;

Фасади та розрізи проекту будівлі;

Інсоляційний розрахунок від існуючих житлових будинків;

Розрахунок зони вітрового підпору.

Та яким був подив людей, які роками відвідують церкву Пресвятої Тройці, коли отець Ілля заявив, що запитувана ними інформація віднесена парафією до інформації з обмеженим доступом, як конфіденційна чи службова інформація.

Що за таємні стратегічні приміщення планують закласти у житловому будинку «отець Ілля та Ко» – невідомо.

Не менше запитань і до відписок самої міської ради. Зокрема, позивачі звернулися до управління державного архітектурно-будівельного контролю Тернопільської міської ради у зв’язку з можливим порушенням будiвельних норм на будівництві багатоповерхового житлового будинку з нежитловими приміщеннями громадського та релігійного призначення по вул. А.Малишка, Словенська у м Тернопіль. Порушення п. 6.1.21 4.6 ДБН Б 22-12.2019 «Планування та забудова територій» – між будинком заявника та котлованом будівництва відстань менше 20 м. Внаслідок таких дій є ризики пошкодження як паркану та житлових будинка заявників.

З огляду на вищевикладене та у відповідності до п.3 ст 15 Порядку здійснення будівельного нагляду заявники просили управління державного архітектурно-будівельного контролю Тернопільської міської ради:

1. Провести позапланову перевірку будівництва багатоповерхового вищезгаданого житлового будинку на предмет вiдповiдностi положенням містобудівного законодавства України.

2. Витребувати у парафії документи, що дають дозвіл на проведення будівництва, зокрема:

інвестиційного договору або документу про врегулювання відносин між замовниками будівництва об’єкта багатоквартирного житлового будинку та обслуговуючого кооперативу «СЛІВЕН 21» та проектної документації на будівництво об’єкта.

Дивно, але замість управління державного архітектурно-будівельного контролю Тернопільської міської ради заявникам відповіла заступниця міського голови Тернополя Вікторія Остапчук.

Цитувати її відписку немає сенсу – вона зводиться до твердження, мовляв, з усіма питаннями заявникам потрібно звертатися у Київ, до Державної інспекції архітектури та містобудування України. А під час війни перевірки взагалі не здійснюються, тому – відворот-поворот.

На останок додамо – у жодної тверезомислячої людини не виникає жодних сумнівів щодо безглуздості, абсурдності та незаконності згаданої затії отця Іллі Довгошиї та спритних ділків – Володимира Бліхара та Володимира Мичка. Земельну ділянку парафія просила у міста саме для будівництва храмових споруд. Земельну ділянку виділили безкоштовно і в постійне користування. Про яке будівництво багатоквартирного будинку може йти мова?

Ідея авторів афери щодо «замовника» зведення будинку, так званого обслуговуючого кооперативу «Слівен 21» – теж не витримує жодної критики. У першому розслідуванні на дану тему ми згадували про його засновників – трьох мешканців сіл Велика Плавуча, Мала Плавуча та Дзвиняча. Якщо Довгошия та Бліхар з Мичком хочуть нав’язати тернополянам думку, що саме цей кооператив замовив будівництво такого об’єкту, а тому про комерцію не йдеться, то мусимо розчарувати – фіктивністю тут смердить за кілометр.

Отже, боротьба жителів сусідніх до церкви Пресвятої Тройці будинків триває. Як ми вже зазначали – усе вказує на незаконність будівництва багатоповерхівки на ділянці, наданій владою Тернополя парафії для зведення на ній Духовного центру. У цій справі куди не копни – усюди абсурд і створення якоїсь паралельної реальності, в якій кооператив із трьома жителями сіл Тернопільщини замовляє будівництво в обласному центрі висотки на земельній ділянці церкви, яку вона отримала для будівництва храмових споруд. Такий собі комедійно-фантастичний сюжет для художнього фільму. Маємо велику надію, що судова система України не дозволить такому «кіно» стати реальністю. А ми тримаємо руку на пульсі процесу і обіцяємо продовжувати висвітлювати усе, що стосується даної теми.

Політерно