Іван Чайківський: «Ферма у Великому Ходачкові запрацює лише після того, коли узгодимо всі питання з громадою села»

До виборів у Верховну Раду України ще цілих чотири місяці, але підступний вітер політичної тріскотні уже почав неабияк шелестіти газетними шпальтами. Друковані видання та інтернет-простір заводнюють матеріали про тих, хто у тій чи іншій мірі засвідчив свій намір поборотись за місце у вищому законодавчому органі держави. І в цьому не було б нічого поганого, якби в хід не йшли звинувачення, а то й відверті образи, наклепи і провокації. Можна тільки здогадуватися, що буде ближче до часу „пік”!

Боляче, що чорний піар вкотре починає проростати на довірливому галицькому грунті, а наш брат ой як любить посмакувати різними вигадками, а то й огидним брудом. Тому так прудко змагаються у словоблудстві самовіддані пропагандисти окремих можливих кандидатів у нардепи. Складається враження, що не витримують нерви у, здавалось би, загартованих у політичних перипетіях добре відомих українському загалу політиків, які ще вчора стояли в першому ешелоні демократичної влади. А сьогодні, зрадивши свого політичного лідера, намагаються пришвартуватись у тихій заводі Тернопілля. Дивно, але „блудні сини” чомусь знову пливуть до нас. А чи не краще їм іти за довірою до людей, де вони народились і виросли, де їх добре знають земляки. А, може, й тому не йдуть туди, бо там їх добре знають… Як кажуть, колишніх не буває. Але все це лише передмова, хоч і з гірким присмаком мигдалю. Одне слово, виборчий фальш-старт пролунав. Тож тепер по-суті. Серед тих, кому найбільше дістається на горіхи від можливих опонентів, є генеральний директор корпорації „Агропродсервіс” із села Настасова Тернопільського району Іван Чайківський. Він, як у бізнес-середовищі, так і в публічному житті, спокійно і впевнено веде свою селянську борозну і не опускається до рівня збентежених опонентів. Це власне й спонукало нас поставити відверте запитання організатору аграрного виробництва.

– Іване Адамовичу, судячи з численних публікацій у пресі, складається враження, що майбутні опоненти вас  просто бояться і провокують у тому ж таки Великому Ходачкові…

– Я б не сказав, що хтось когось сьогодні боїться. А от щодо провокації стосовно моєї особи, то вони, на жаль, останнім часом почастішали. Ситуація з перекриттям дороги у Великому Ходачкові – також з розряду провокацій моїх опонентів. Але я офіційно заявляю, що ферма там запрацює лише після того, коли узгодимо всі питання з громадою села. Іншого не буде.

Я – звичайний господарник, постійно працюю на землі. Тішуся тим, що мені разом з партнерами вдалося вибудувати на Тернопіллі багатопрофільне і рентабельне виробництво, створити більше однієї тисячі робочих місць і дати людям пристойну за нинішніми мірками зарплату. Хоч усе це, повірте, дається нелегко.

Починали ми, так би мовити, з нульової відмітки, чотирнадцять років тому, коли мене обрали керівником майже збанкрутілого господарства „Колос”, в якого на той час були хіба що десятки мільйонів боргів перед кредиторами і по зарплаті хліборобам. А сьогодні наша корпорація має в обробітку 37 тисяч гектарів землі, утримуємо 40 тисяч свиней. Торік у рахунок орендної плати власникам паїв видали 14 тисяч тонн зерна. До речі, тепер оплата за паї у нас одна з найвищих в області.

А ще ми вкладаємо власні кошти у соціальну сферу сіл, в яких орендуємо землю, допомагаємо школам, дитсадкам і церковним громадам. Днями відкриваємо потужний насіннєвий завод, а це знову робочі місця для наших людей.

І нарешті успішно реалізуємо Програму розвитку свинарства для населення, за якою усім бажаючим мешканцям нашого краю видаємо поросят у кредит на відгодівлю. А це ще один вагомий чинник збільшення доходу селянських господарств.

Словом, маю всі підстави гордитися тим, що уже зробив і що роблю для нашого краю, який також має бути економічно сильним і процвітаючим. Досить нам побиратися з державного бюджету. Проте, я в цьому переконаний, однією балаканиною економічно сильну і незалежну Україну не побудуємо.

А горе-політикам не дивуюсь, як кажуть, хто на що вчився, і тим не менше, відверте оббріхування інших людей вважаю великим гріхом, оскільки те, що окремі з них сіють неправду навіть у церковному середовищі, як це має місце на Підгаєччині, не піддається ніякій логіці. Побійтеся Бога, панове, Всевишній усе бачить і кожному воздасть по заслугах.

Василь Козак