Дмитро Ярош: “Якщо політики віддадуть Росії частину нашої території, “Правий Сектор” почне активну партизанську війну”

Інтерв’ю лідера “Правого сектору” Дмитра Яроша виданню “Українська правда. Життя”.

“Ми самоорганізувалися, знаємо, чого хочемо – і тому почали займатися політичною діяльністю. Будемо змінювати ситуацію політичними методами – таким чином, щоб ідеали Майдану були реалізовані.Кожне суспільство ділиться на тих, хто веде, і кого ведуть. Ті, хто веде, – завжди в меншості. У цій активній меншості ми зайняли свою нішу.

Націоналізм для нас – у першу чергу, національна ідея як така, ідея державності української нації на українській землі. Чим відрізняється націоналізм від патріотизму? Це не просто емоції, а конкретні дії на благо свого народу. Націоналісти жертвували собою на Майдані, жертвують зараз у зоні АТО.

Людство розвивається за синусоїдою: спочатку національну ідею змінила ідея толерантності та глобалізму. Але зараз багато європейських країн на найвищому рівні визнають ідею мультикультуралізму помилковою.

Практично немає такої країни в Європі, у якій зараз не обговорювалися б національні шляхи розвитку. Знову починають набирати вагу й силу організації традиціоналістичного напрямку.

Я багато разів казав – ми не виступаємо за тоталітарну державу. Україна не та країна, де може прижитися диктатура. Ми – за нормальну державу, у якій можуть бути реалізовані кращі економічні моделі.

Мені подобається приклад Сінгапуру, подобаються приклади європейських країн, ідея лібералізації економічного життя.

Зараз у світі назрівають великі протиріччя. У нас є шанс стати сильною країною. Якщо ми скористаємося цим шансом, то станемо країною, яка буде об’єднувати навколо себе. Станемо суб’єктною країною.

Нас, як партію, перш за все, цікавить максимальна децентралізація, побудова національного народовладдя – коли люди самі можуть вирішувати та вибирати, наприклад, керівника міліції або суду. І мати інструменти контролю за ними, за розподілом коштів, прийняттям рішень у соціальній, культурній та інших сферах.

Зараз багато адекватних людей ідуть за списками інших партій. Можна сформувати міцний кулак, який у Раді буде боротися за інтереси народу.

На хлопців з “Правого сектора” скаржаться, що вони зараз займаються, так би мовити, народною люстрацією. Я не засуджую. Мало “люструють”. З іншого боку, – це відповідна реакція на відсутність конкретних дій у цьому напрямку з боку влади. Люди беруть кермо влади у свої руки й роблять те, що вважають за потрібне. Слава Богу, що їх (владу – ред.) поки не стріляють.

Якщо кров почне литися в тилу, Москва обов’язково використовує це проти нас. ФСБшники вже активно працюють над тим, щоб у Києві створилася критична маса незадоволених людей. Але моїх людей під Радою (під час сутичок 14 жовтня – ред.) не було, бо зараз це може розірвати країну, влада просто посиплеться.

Якщо говорити про те, що ми будемо робити в Раді, то в нас є пакет законопроектів про відкликання народних депутатів, зняття депутатської недоторканності. І, звичайно, основний пріоритет – війна й формування сильної Армії.

Перше, що нам треба зараз робити – це нормально забезпечити армію й добровольчі батальйони всім необхідним, щоб воювати в зимовий період. А тільки після цього говорити про Стіну та інші фортифікаційні спорудження на українсько-російському кордоні. Зараз у хлопців немає елементарних речей – зимового одягу, генераторів.

Наша Революція гідності була ще й антиолігархічною. Олігархи для нас тимчасові попутники. Якщо в Коломойського зараз позиція державника, то ми його підтримуємо. А почнуть займатися рейдерством, то нам доведеться з ними воювати. Нас називали приватною армією Коломойського – але Коломойський точно знає, що ми не його приватна армія.

Ми існуємо за рахунок пожертвувань, підтримки дрібного бізнесу. Наприклад, виборчу компанію в моєму окрузі фінансують місцеві фермери.

Донецький аеропорт ми називаємо м’ясорубкою. Ми там російських військових і так званих ополченців перемололи сотні, тисячі. До весни можна було планувати перемогу, якщо, звичайно, керівництво держави буде мати політичну волю.

Рішення про те, щоб дати Донецькому регіону особливий статус, ми не підтримуємо. Будь-який договір із Росією не вартий паперу, на якій він підписаний.

Для себе ми вирішили, що якщо політики заморозять конфлікт і віддадуть Росії частину нашої території, і навіть та сторона не буде переходить у наступ, “Правий сектор” починає активну партизанську війну на окупованих територіях. Ми все одне змусимо їх здатися. І, крім того, там ще – побачите! – підніметься повстання.

При всій трагедії війна завжди піднімала суспільство на новий рівень.

На війні я почуваюся краще. Якщо буде війна, то я буду не в Раді, а на передовій”.