Суд “поставив на місце” міську раду, священника і ділків, які хотіли забудувати церковну ділянку

Крига скресла. Тернополяни чи не вперше виграли суд у Тернопільської міської ради. Тернопільський окружний адміністративний суд став на сторону позивачів, жителів сусідніх до Церкви Пресвятої Тройці будинків, та вирішив визнати протиправним і скасувати пункт 4 рішення Тернопільської міської ради від 29 січня 2021 №8/3/78 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою вул. Яреми релігійній організації «Тернопільсько – Зборівській архиєпархії Української Греко – Католицької Церкви». У рішенні міськради помилка, ділянка знаходиться за адресою вул. А. Чайковського, Малишка, Слівенська.

Позов задовольнити повністю – йдеться у рішенні судді.  

Раніше ми вже писали, що на згаданій ділянці церковна громада обіцяла збудувати Духовний центр, який мав включати: алею Хресної дороги, алею історії ГКЦ, духовні забудови, дитячий майданчик тощо. Але вище вказаним рішенням Тернопільська міська рада змінила цільове призначення цієї ділянки та після слів «храмових споруд» додала «та парафіяльних, житлових і громадських споруд». На підставі цього рішення були виготовлені містобудівні умови і тернопільські підприємці Володимир Бліхар та Володимир Мичко почали будівництво багатоквартирного будинку.

Дана комбінація не мала б шансу на реалізацію, якби про зміну цільового призначення ділянки площею 0.5265 га міську раду Тернополя не попросив отець Ілля Довгошия. Принаймні, у відзивах міськради з’явився документ, який нібито доводить, що священник писав відповідну заяву. Справжність даного документу викликає сумніви, адже датований він 25 січня 2021 року. В той час як рішення Тернопільської міської ради виносилося через чотири дні, 29 січня 2021 року. Як підтвердили нам знайомі з процесом документообігу люди, чотири дні надто малий термін для погодження міською радою звернення.

Більше того, як було встановлено в судовому засіданні, підставою для внесення вказаних змін була саме заява пароха церкви Пресвятої Тройці, тоді як у вступній частині рішення міської ради вказано – «розглянувши звернення релігійної організації «Тернопільсько – Зборівській архиєпархії Української Греко – Католицької Церкви». Таким чином рішення міської ради від 29 січня 2021 року в порушення статті 24 Регламенту не містило обов’язкових реквізитів та відповідного обґрунтування внесених змін.

Зважаючи на зазначені факти, ми вирішили поспілкувалися з членами депутатського корпусу, які засвідчили, що перед голосуванням 29 січня 2021 року ознайомилися з порядком денним дуже уважно і проекту рішення щодо земельної ділянки для церкви Пресвятої Тройці у ньому не було, жодних змін у регламент тоді також не вносилося. У який спосіб проект отця Іллі потрапив в число завчасно погоджених церковних питань – депутатам не відомо. Ця інформація доводить, що ми маємо справу як мінімум з порушенням регламенту. А можливо й з фальсифікацією.

Але, переходячи до суті судового рішення, констатуємо – суддя дослухався до пояснення представника позивача, де посилаючись на положення чинного законодавства України зазначалося, що рішення Тернопільської міської ради від 21 серпня 2020 року №7/54/156 про затвердження проекту землеустрою щодо будівництво комплексу храмових та парафіяльних споруд є рішенням, яким в розумінні положень ст. 123 ЗК України та ст. 30 ЗУ «Про землеустрій» затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0.5265 га кад. номер 6110100000:08:017:0055 та, одночасно – рішенням про надання такої земельної ділянки релігійній організації в користування.

Водночас оскаржуване рішення Тернопільської міської ради від 29 січня 2021 року №8/3/78 є рішенням про внесення змін до документації із землеустрою, а саме до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,5265 га для розширення території під будівництво комплексу храмових споруд. Таке затвердження змін до документації із землеустрою повинно здійснюватися в порядку, передбаченому для погодження та затвердження документації із землеустрою, і за наслідками прийняття такого рішення в оспорюваній частині зміни повинні відображатися в проекті землеустрою щодо відведення земельної ділянки. В іншому випадку такий проект землеустрою під будівництво комплексу храмових споруд не відповідатиме змісту рішення Тернопільської міської ради від 21 серпня 2020 року №7/54/156, котрим такий проект затверджено.

Продовжуючи думку, суддя звернув увагу на той факт, що положення чинного законодавства не надають релігійним організаціям права набувати у постійне користування земельні ділянки із земель державної та комунальної власності для будь-якої іншої мети та цільового використання земельної ділянки, аніж задля будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення їх діяльності, в тому числі і для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку (житлових споруд, тощо). Ми цитували у попередній статті пункт в) ч. 2 ст. 92 ЗК України земельного кодексу України.

А тому суддя зробив єдиний вірний висновок, що приймаючи оспорюване рішення Тернопільська міська рада  всупереч ст. 19 Конституції України та ст. 12 ЗК України діяла не на підставі закону та не в межах своїх повноважень, надавши у постійне користування земельну ділянку особі з метою цільового використання, не передбаченою у законі.

Також суддя зазначив, що згідно Статуту Парафії Української Греко – Католицької Церкви міста Тернополя релігійна громада створюється для:

– проведення богослужінь, релігійних обрядів та церемоній, передбачених Канонами та настановами Української Греко-Католицької Церкви;

– поширення і пропаганди християнського віровчення;

– організації релігійної освіти;

– сприяння духовному і національному відродженню;

– збереження традицій і звичаїв українського народу;

– благодійної діяльності і милосердя.

Жодної іншої діяльності у статуті не передбачено. Про яке будівництво багатоквартирного будинку може йти мова?

Також у рішенні судді зазначається, що у 2003 році парафіяни церкви Пресвятої Тройці звернулися до Ієрарха Тернопільсько – Зборівської Єпархії УГКЦ Михайла Сабриги, отця – пароха церкви Пресвятої Тройці Іллі Довгошиї, міського голови Левківа Б.Є та інших із зверненням, в якому зазначали, що:

« … церква побудована в посадочній смузі, що на Східному масиві. Ми просимо, щоб цю територію впорядкувати і створити культурно-духовний центр туристичного призначення. Тим самим сприяти розвитку майбутньому туризму на Тернопіллі, не порушуючи озеленення цієї території.

Культурно-духовний центр включатиме: алею хресної дороги, алею історії ГКЦ, духовні забудови, дитячий майданчик….

… звертаємо увагу, що не один чи два гектари цієї смуги має бути для створення цього центру, а вся смуга, яка бере свій початок із кінця вулиці Малишка і переходить в вулицю Чайковського і закінчується номером 20 цієї вулиці – це по одній стороні посадочної смуги і по другій, яка бере початок навпроти магазину “Прогрес” і переходить у вулицю Слівенську і закінчується початком тролейбусної зупинки.

Ми, парафіяни і жителі міста заперечуємо будь – які перешкоди відносно створення культурно-духовного центру, посилаючись на закон місцевого самоврядування, на новий Земельний кодекс від 01.01.2002 в якому зазначено, що на землі оздоровчо – захисного призначення, яка має екологічну цінність, забудова житлових будинків забороняється …».

На дане звернення Єпарх Тернопільсько-Зборівський Кир Михаїл Сабрига надав відповідь: «Цим документом затверджуємо рішення про узгодження затримати для церковних споруд територію, яка прилягає повздовж Храму та парохіального приборства. (Прикладаємо полагоджену схему)».

Саме після звернення громади і погодження єпарха в подальшому рішенням п’ятдесят четвертої сесії сьомого скликання Тернопільської міської ради від 21 серпня 2020 року і було прийнято рішення щодо надання в постійне користування земельної ділянки для розширення території під будівництво комплексу храмових споруд.

Іншими словами, громада просила земельну ділянку у влади Тернополя зовсім не для того, про що згодом у заяві нібито просив отець Ілля. Про це ми теж писали у попередніх статтях на дану тему.

Замість висновку

В контексті зазначеного, спираючись на очевидні маніпуляції з боку Іллі Довгошиї, напрошується риторичне запитання – чи не соромно цьому священнику за свої дії? Жодних сумнівів не викликає те, що отець Ілля, вступаючи у домовленості з підприємцями Володимиром Бліхарем та Володимиром Мичком, керувався власними меркантильними інтересами.

Своєю чергою цей факт змушує замислитися – а чи не постраждає від наслідків дій пароха церкви Пресвятої Тройці імідж усієї єпархії і навіть УГКЦ? Адже сумнівно, щоб отець Ілля приймав рішення щодо будівництва висотки на церковній ділянці без погодження вище стоячих братів. За інформацією наших джерел в єпархії, щодо Іллі Довгошиї вже є рішення, згідно якого, в залежності від результату судової справи, буде прийматися рішення щодо його майбутньої долі – лишиться він в Тернополі, чи поїде опікатися душами кудись у сільську місцевість.

У той же час виникає інше питання – а що думає про все це парафія отця Іллі? Невже громаду не бентежить той факт, що за спинами людей їхній священник прокручував будівельні оборудки? Складається враження, що парафіяни церкви Пресвятої Тройці взагалі не мають голосу! Але ж саме громада просила у міста зазначену ділянку під будівництво Духовного центру. Невже у людей не має гідності і сміливості висловитися щодо теми незаконної забудови, та заборонити отцю Іллі далі діяти від імені парафії – одного разу він уже зманіпулював нею, звернувшись до міської ради щодо зміни цільового призначення ділянки без відома людей. А ми знаємо від членів громади, що жодного обговорення з паствою щодо такого звернення Довгошия не проводив.

Маємо велику надію, що судове рішення, яке ми проаналізували вище, розв’яже руки прихожанам церкви Пресвятої Тройці і вони таки розставлять усі крапки над «і» в темі забудови церковної ділянки. З іншої сторони, маємо певний оптимізм й щодо негативного прикладу описаної нами історії для інших священників Тернополя..

Політерно