Посадовець з Кременеччини, який повернувся з АТО, хоче довести, що не брав хабара

Колишній сільський голова Лідихова, що у Кременецькому районі, засуджений за хабар. Він вважає, що його засудили незаконно.

Микола Горбаль майже два роки був в АТО, командиром взводу, у підпорядкуванні мав 37 солдатів. Три місяці, 96 діб, на першій лінії. Отримав контузію, лікувався у львівському, харківському госпіталях.

 «Для мене більшим пеклом і наругою було десять діб в ІТТ, ніж два роки на війні»

Працюючи головою Лідихівської сільської ради, я намагався максимально чесно виконувати свої обов’язки, тому неодноразово відмовляв працівникам міліції в їх незаконних проханнях, пояснював, що усе вирішує сесія, а не я особисто. Відстоюючи інтереси громади, звертався до суду, і, як правило, рішення були на користь села. Припускаю, що не одному перейшов дорогу. Так, у селі створили кооператив і закупляли молоко у селян за набагато вищими цінами, ніж пропонували інші покупці. Дійшло до того, що наші молоковози їхали польовими дорогами, бо міліції наказали «Фас!» Невдоволеною була і місцева церква Московського патріархату, якій сільська рада відмовляла у видачі права власності на споруду храму.
Потім мене «замовили», використавши послуги «штатного провокатора» – тернопільського підприємця Р. (оскільки вину останнього не доведено у законному порядку, редакція не вказує прізвища – авт.). Цей чолов’яга гасав по усій області, виконуючи завдання міліції. Згодом дізнався, що я не перший, за кого взявся цей провокатор. Є десь десять вироків, де йдеться про хабарі, і свідком в усіх цих справах є цей підприємець. До Лідихова він прибув начебто, щоб відкрити пилораму. Кажуть, й в інших селах він з’являвся з такою ж пропозицією, а потім йшов у міліцію і заявляв про вимогу хабара.
У липні 2012 року мене притягнули до кримінальної відповідальності за одержання хабара у сумі 1500 доларів. Кримінальна справа повністю сфальшована, одні докази суперечать іншим, а Р. та працівники міліції давали завідомо неправдиві покази, а якщо просто: відверто брехали.
Ще до суду на мене чинили шалений психологічний тиск, щоб я визнав вину. Посадили у камеру напівголого – сорочку вилучили як речовий доказ (до речі, її досі не повернули), годували таким, що свиней господарі годують краще. І лише: «Визнай вину!» й погрози перевести у слідчий ізолятор, де мене «опустять». Навіть призначені адвокати нічим не допомагали, а просто радили визнати вину. Вдячний сестрі, яка найняла іншого адвоката, взяла кредит у банку і сплатила за мене заставу.
Винесений мені вирок Кременецького райсуду скасували в апеляційному суді області, справу відправили назад у Кременець. Судили по другому колу. У 2014 році райсуд визнав мене винним і призначив п’ять років позбавлення волі з випробувальним терміном на два роки. Після того я пішов в АТО. Коли дійшло до розгляду моєї апеляційної скарги, апеляційний суд області знехтував  клопотанням мого адвоката відкласти розгляд через те, що я на військовій службі і не можу бути присутнім. Вирок Кременецького райсуду залишили в силі. Не допомогло і подання касаційної скарги – у Києві теж знехтували тим, що я з АТО не можу прибути, і тим позбавили мене права захищатися, – розповів Микола Горбаль.

«Я хочу відновити своє чесне ім’я. Щоб мою справу переглянули і зробили висновок відповідно до закону», – відповів він.

«Засланий козачок» побував і в Козівці

У Кременці справу спустили на гальма

«Схоже, що папку з постановою про відкриття кримінального провадження десь закинули під паперами і забули. Але я їм спуску не дам», – трохи суворо говорить Микола Горбаль.