Сім судів і три незавершені поховання: що відбувається навколо Пантеону Героїв у Тернополі

Суперечка навколо Пантеону Героїв на Микулинецькому кладовищі у Тернополі триває вже майже три роки. Попри те, що більшість поховань оформлені за єдиною концепцією, три могили досі залишаються без уніфікованих пам’ятних знаків. Причиною стали судові спори між родинами загиблих військових та Тернопільською міською радою, йдеться на сайті Тернополяни.

Про те, як виник конфлікт, які рішення вже ухвалили суди та чому історія досі не завершена, у відео розповіла авторка концепції Пантеону Героїв Дарця Веретюк.

Як виник конфлікт

За словами Дарці Веретюк, питання почало загострюватися восени 2023 року, після затвердження виконкомом положення про Пантеон Героїв та початку реалізації проєкту.

Вона розповіла, що перший конфлікт виник із родиною загиблого військового Стадника, коли будівництво меморіального комплексу наблизилося до місця його поховання.

За словами Веретюк, родина без погодження з адміністрацією кладовища залила фундамент та почала встановлювати пам’ятник власного проєкту.

«Наш проєкт передбачає світлі, аскетичні військові хрести. Натомість родина хотіла встановити темний гранітний пам’ятник із металевою ростовою фігурою військового», – пояснила вона.

Після втручання ритуальної служби конструкцію демонтували, оскільки, за словами Дарці Веретюк, жодних дозволів на її встановлення не було.

Вже наступного дня родина звернулася до суду.

Сім судових процесів

За словами авторки концепції, загалом за три роки відбулося сім судових процесів.

Першою стала справа у Збаразькому районному суді щодо арешту земельної ділянки.

Пізніше в окружному адміністративному суді розглядали три позови, які стосувалися законності самого Пантеону Героїв, права міської ради запроваджувати єдину концепцію військових поховань та діяльності комунального підприємства щодо погодження будівельних робіт.

Окремо Тернопільський міськрайонний суд розглядав три цивільні справи щодо конкретних поховань родин Стадників, Башнянин та Генди.

Чотири справи згодом потрапили до Верховного Суду.

Що вирішили суди

Дарця Веретюк зазначила, що адміністративні суди підтвердили право міста створювати Пантеон Героїв із єдиною концепцією поховань.

За її словами, Верховний Суд також погодився, що створення такого меморіального простору відповідає суспільному інтересу та міжнародній практиці вшанування полеглих військових.

Водночас окремі цивільні справи ще не завершені.

Так, справу щодо поховання сина Тетяни Генди Верховний Суд повернув на новий розгляд до суду першої інстанції.

У справі родини Башнянин суд ухвалив рішення не перешкоджати встановленню пам’ятника. Водночас, за словами Веретюк, виникла юридична колізія між цим рішенням і рішенням адміністративного суду, який підтвердив право міста вимагати уніфікації.

Наразі Тернопільська міська рада очікує роз’яснення Верховного Суду щодо виконання цих рішень.

Також досі очікується остаточне рішення Великої Палати Верховного Суду у справі родини Стадників.

Чому наполягають на уніфікації

Дарця Веретюк переконана, що головна мета Пантеону Героїв — створити окремий військовий меморіал, який через десятки років залишатиметься впізнаваним місцем пам’яті.

За її словами, уніфікація потрібна для того, щоб військові поховання візуально відрізнялися від цивільних.

«Через століття саме однакові пам’ятники дадуть зрозуміти, де поховані українські воїни. Якщо кожен пам’ятник буде різним, ця ідея втратить сенс», — зазначила вона.

Який вибір мали родини

За словами Дарці Веретюк, ще з літа 2022 року сім’ям повідомляли, що на території Пантеону діятиме принцип уніфікації.

Кожна родина могла самостійно обрати місце поховання: військовий сектор із єдиними правилами оформлення або іншу ділянку кладовища, де можна встановити пам’ятник будь-якого дизайну.

Вона стверджує, що значна кількість родин обрала саме другий варіант.

Коли конфлікт уже тривав, родині Стадників, за словами Веретюк, також пропонували альтернативні способи вшанування пам’яті: встановити пам’ятник в іншому місці, облаштувати окремий сквер, назвати вулицю ім’ям загиблого чи надати більшу ділянку для поховання поза Пантеоном. Проте всі ці пропозиції були відхилені.

«Суть прагнення — бути іншими»

Дарця Веретюк розповіла, що особисто спілкувалася з родиною Стадників ще до встановлення пам’ятника.

За її словами, вона навіть пропонувала переглянути всю концепцію Пантеону, якщо запропонований родиною варіант стане новим єдиним стандартом для всіх військових поховань.

Втім, як стверджує авторка проєкту, така пропозиція не була підтримана.

«Суть їхнього прагнення — бути іншими серед усіх однакових», — сказала вона.

Чому три пам’ятники досі не встановили

Наразі у Пантеоні Героїв залишаються три поховання без уніфікованих пам’ятних знаків.

За словами Дарці Веретюк, остаточне вирішення питання залежить від рішень Верховного Суду та їх подальшого виконання.

Водночас вона наголосила, що незалежно від юридичних процесів головною метою створення Пантеону Героїв залишається збереження спільної пам’яті про полеглих українських захисників.