Тернопільський суд частково задовольнив позов Кременецько-Почаївського заповідника щодо повернення майна монастирю
24 липня 2025 року Господарський суд Тернопільської області розглянув справу № 921/619/23 та прийняв рішення на користь Кременецько-Почаївського державного історико-архітектурного заповідника. Суд зобов’язав Свято-Богоявленський жіночий монастир Тернопільської єпархії Української православної церкви повернути майно, яке було передано за договором.
Згідно з рішенням суду, позов Кременецько-Почаївського заповідника було частково задоволено, тоді як зустрічний позов Свято-Богоявленського жіночого монастиря щодо визнання договору недійсним був відхилений.
Міністерство культури підтримало позицію заповідника
До справи було залучено Міністерство культури та стратегічних комунікацій України, яке виступило в якості третьої особи на стороні Кременецько-Почаївського державного історико-архітектурного заповідника. Міністерство активно підтримувало позицію заповідника, зокрема щодо важливості збереження національних пам’яток архітектури.
Богоявленський Кременецький жіночий монастир — пам’ятка архітектури національного значення
Богоявленський Кременецький жіночий монастир, що є однією з культових споруд Тернопільщини, є пам’яткою архітектури національного значення. Комплекс монастиря складається з кількох історичних будівель, серед яких Богоявленський собор, чернечий корпус з Миколаївською церквою, дзвіниця з церквою Іова Почаївського, а також господарські будівлі. Усіх ці об’єкти були збудовані в різні періоди — від середини XVIII століття до початку XX століття, і виконані в стилі пізнього бароко та класичного архітектурного напрямку.
Збереження цієї архітектурної спадщини є важливим аспектом для національної культури та історії України, і тому таке судове рішення сприятиме подальшому охоронному статусу комплексу та його відновленню для майбутніх поколінь.
Що далі?
Згідно з рішенням суду, монастир має виконати рішення та повернути частину майна, що було передано за договором. Однак справа ще може продовжитися в апеляційних інстанціях, залежно від рішення сторін щодо подальших дій.
Цей судовий процес став важливим прецедентом у правовій боротьбі за збереження культурної спадщини, яка є невід’ємною частиною української історії.
