Найдорожчий готель та авто Барака Обами – так зустріла тернополянку Америка (фото)

Тернополянка Зоряна Удич, у складі делегації з п’ятидесяти українців, відвідала найдорожчі міста США в рамках єдиної програми обміну «Відкритий світ», яку фінансує Американський Конгрес. Про те, як Зоряні вдалося потрапити до закритої програми та чим її вразив перший в житті візит за океан, вона розповіла «Погляду».

Подарунок долі – від пластунів

Зоряна Удич – єдина тернополянка у складі української делегації. Вона каже, що самому в цю програму потрапити дуже важко, бо вона закрита і туди не беруть усіх, хто хотів би. На участь в ній можуть номінувати лише люди, які є випускниками даної програми, чи – організатори.

–       Одного дня до мене зателефонували і спитали, чи я не хочу взяти участь у «Відкритому світі»? Оскільки я «підкована», бо працювала свого часу в проекті БФ «Карітас» щодо торгівлі людьми, то попросила надіслати мені потрібні документи та усю інформацію.

З того, що надіслали Зоряні, які анкети необхідно було заповнити на які запитання і завдання треба було відповісти, вона зрозуміла, що це є серйозна річ, адже була надана вся інформація про цей проект. Жінка перевірила через зв’язки в Україні, що все це є дійсно офіційно і проходить на високому рівні.

Лише згодом Зоряна Удич дізналася, хто ж порадив і номінував її.

–       Свого часу в цій програмі політиків і держслужбовців брала участь Леся Оробець – депутат Верховної ради. І вона звернулася до пластунів, які з нею співпрацюють, з проханням порадити, кого можна номінувати у цей проект. Завдяки цьому я отримала можливість взяти у ньому участь. Адже я не лише працюю в освіті (Зоряна – кандидат педагогічних наук, викладач Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка – прим. ред), але є ще й пластункою, розробила і проводжу тренінги для пластунів щодо особистісного зростання. Щоправда, про номінування мене забули вчасно попередити (сміється – прим.ред.).

Після цього випадку жінка зробила для себе висновок:

–       Іноді ми робимо абсолютно безкорисливі речі, за які не отримуємо не те, що фінансової віддачі, а навіть емоційного задоволення, затрачаємо власні ресурси. Але варто такі речі робити, бо десь і якось ця праця винагороджується. Я сприйняла це, як подарунок долі, бо насправді знаю, як проводять подібного роду відбори і конкурси, які люди в кінцевому результаті виграють. А тут дійсно можна стверджувати про об’єктивність та чесність проекту.

Зоряна ніколи раніше не була в Америці, тому для неї все було вперше. Навіть те, коли українці поверталися літаком, і потрапили в шторм на боінгу – це нові емоції. Вона розказує, що драйв – це коли ти 12 000 км над рівнем моря, а за бортом майже мінус 70 і час від часу пропадає світло, а літак трясе… Між іншим, літак, яким летіли українці, став першим, який прийняв аеропорт Вашингтону після буревію Сенді.

Лише найкращий бік життя в США

За словами Зоряни Удич, вся програма «Відкритий світ» потужно фінансувалася, і делегації показували лише найкращий прошарок суспільства Америки та найвищий розвиток освіти. І це не дивно, бо сама програма передбачала вивчення інноваційного досвіду американців у галузі освіти. Крім того, було малу часу на глибше пізнання культури, менталітету та принад цієї країни. Тому її враження про США є, в певній мірі, однобічними.

–       Ця програма здійснюється у різних напрямках, – каже Зоряна Удич. – Я була учасницею в напрямку «Освіта та інновації». З України обрали делегацію близько 50 чоловік, яких розподіляли в Америці по різних штатах.

Проводилася програма з 31 жовтня по 11 листопада на дуже високому рівні – усе фінансувалося: перельоти, перебування, харчування. Перед вильотом з України, українців налаштовували  на цю мандрівкув американському посольстві. Єдиною умовою участі було те, що учасники програми житимуть не в готелях, а в американських та українських родинах.

Українці відвідали Вашингтон і Чикаго – одні з найдорожчих міст в Америці. Після перельоту, наших земляків на добу поселили в найдорожчий готель Вашингтону – мережі «Хілтон».  Зоряна Удич розповіла, що наступного дня вони вже мали вилітати з цього міста, тому її група з п’яти чоловік із супроводжуючим, «плюнули на все» і після поселення одразу пішли гуляти нічним Вашингтоном, тоді, як інші надали перевагу відпочинку.

–       Кожна група мала свого супроводжуючого, який відповідав за безпеку, документацію та інші організаційні моменти, – розповідає Зоряна. – Нами опікувався українець Роман Олексенко, представник Корпусу миру, який дуже добре володів іноземною мовою. Нам не треба було думати, з якої платформи на яку перейти, який у нас номер літака, як нас поселять. Завдяки тому, що Роман дуже добре знає Вашингтон і є надзвичайно хорошою людиною, ми чудово і з користю не лише прогулялися цим нічним містом, але й успішно відбули всю мандрівку в США.

В чому різняться Вашингтон і Тернопіль

Важко порівнювати ці міста, а може, й не треба… Але можна зазначити, що люди нетрадиційної орієнтації не бояться її проявляти – існують цілі квартали, де розташовані їхні осередки. Також, ні у Вашингтоні, ні потім у Чикаго, Зоряна Удич не бачила на кожному кроці людей у військовій формі (представників силових органів), як це прийнято в Україні. Самі ж мешканці є законослухняними й не думають як би то обійти закон, правила. І цього ж очікують від інших.

–       Чи це міліція, чи поліція, чи наші працівники ДПС… такого там немає на кожному кроці. Тільки біля Білого дому, і то із тильної частини ми бачили одну патрульну машину. І все. Навіть переїжджаючи через бідні афроамериканські квартали не бачили поліції (може вони бояться там ходити). А вздовж доріг найбільш поширені відеокамери. І то, всюди існують попередження про те, що ведеться відеозйомка.

Вразили Зоряну також автівки: там нема брудних машин, навіть таких, щоб були просто в пилюці – мало… Вона емоційно розповідала, що хоч і не розбирається в марках авто, але на вигляд вони напрочуд «круті».

–       Якось мене возили на машині, в якій їздить зараз Обама, – ділиться тернополянка. – Я зрозуміла, що це не найкрутіша машина, але ж такою їздить сам президент і вона є доступною для звичайної людини.  Із спілкування з простими американцями та українською діаспорою в США, я дізналася, що там теж не так все солодко і теж не все так гарно, як нам видається.

Темношкірі в США – зазвичай бідні

Зоряна підмітила, що 90% обслуговуючого персоналу там – афроамериканці. Хоча в Америці існують такі поняття, як расова та гендерна рівність. І коли запитала в тамтешніх мешканців, чому так є, то отримала відповідь, що для того, аби досягнути якогось рівня в суспільстві, потрібно мати гідну освіту – принаймні університетську, бакалавра. А така освіта коштує надзвичайно дорого – в рік до 25 тис. дол. Тому виходить замкнене коло – афроамериканці не мають можливості заробляти гідно, бо не мають освіти. І не можуть заплатити за освіту, бо не мають роботи.

Далі буде…

Довідка:

Програма „Відкритий Світ” була заснована Конгресом США в 1999 році з ініціативи двох видатних учених і суспільно-політичних діячів Росії та США: академіка Дмитра Сергійовича Лихачова та директора Бібліотеки Конгресу США др-а Джеймса Біллінгтона. В 2003 році програма була поширена на Україну. Головна мета програми «Відкритий Світ» – зміцнення взаєморозуміння та співробітництва між Україною та Сполученими Штатами шляхом надання можливості українським лідерам у різних галузях діяльності зустрітися зі своїми американськими колегами й обмінятися досвідом та ідеями з найбільш важливих для обох сторін питань. Програма «Відкритий світ» є єдиною програмою обмінів законодавчої гілки влади США й отримує щорічне фінансування від Конгресу США.

Думки, що висловлюються у цій статті належать авторові, і необов’язково співпадають з офіційною точкою зору Центру лідерства «Відкритий Світ» та організації American Councils.

Текст Люба Вовк, новини Тернополя “Погляд”, фото Зоряна Удич