Принадливий Тернопіль. Парки, дворики, пам’ятник Морячкові та компактність – про улюблені місця Олега Кошли

Нині про улюблені місця Тернополя говорю з мандрівником, блогером Олегом Кошлою.

– Скільки часу мешкаєш тут. З чого для тебе складається місто?

–  Живу тут уже сімнадцять років. Спочатку мешкав на Дружбі, потім у Центрі, а тепер довший час на Новому світі.

Мене більше приваблюють тихі вулички та невеликі будинки Центру, Нового світу та Старого парку, ніж брутальна забудова периферійних масивів. Тому мої маршрути найчастіше пролягають через перші райони.

Найбільше подобається Новий світ – там вціліли старі будинки, є кілька вуличок, де замість асфальту стара бруківка. Це такий-собі старий Тернопіль. У Центрі теж є кілька двориків, де лишився дух старовини. Серед улюблених — той, що на розі вулиць Франка та Качали. Вулички Старого парку теж придатні до прогулянок, особливо, бічні.

Ті, збережені старі будинки Тернополя, чимось нагадують забудову маленьких європейських міст – польські Жешув і Перемишль, наприклад, щоправда, там збереглося всього набагато більше. І вигляд воно має доглянутіший.

Бо всі наші залишки старовини планомірно знищуються — масштабно будівничими та локально користувачами – пластикові вікна, вагонка, сателітки, утеплення. А ще погано, що в Тернополі нема дизайн-коду старого міста. Варто було б звести оформлення всіх фасадів в один стиль, в тому числі оформлення вивісок, назв магазинів і закладів. У Франківську новий візуальний стиль запровадили недавно, у Львові він впроваджений вже давно. Це суттєвий крок до того, щоби місто мало європейський вигляд.

Повертаючись до місць прогулянок, то серед улюблених парки. Може, через близькість до дому, чи не найбільше люблю парк Шевченка й місця біля ставу. Але зовсім не добре, що парк забудовують. Особливо шкода відтинку від «Динамо» до пивзаводу, де постійно засмагали літні люди, – ту ділянку вже віддали під забудову і скоро від її автентики нічого не лишиться. Це проблема взагалі всіх парків — у них щоразу залишається все менше парків: купа кіосків, машинок, батутів. Як на мене, парк має бути місцем погулянок. Мені подобається, як їх облаштовують в північних країнах — вони нагадують окультурнені ліси з прокладеними доріжками.

– Що показуєш гостям?

– Зазвичай прогулянку починаємо з Центру, далі веду на пивзавод, потім на Циганку (оновлена має кращий вигляд, ніж стара, але й та була непогана). Обов’язково заходимо до Морячка. Це такий смішний пам’ятник, який стоїть в кущах, прикривається автоматом, і ще й розвернутий спиною до ставу – тому більше схожий на пам’ятник онаністові, ніж моряку. Є такий жарт, що наше місто єдине, де нема моря, але є пам’ятник моряку. Якщо є час, то їдемо катером на дальній пляж — він теж багатьом подобається. Просто там посидіти, попити пива.

– Чим тобі подобається Тернопіль?

– Він затишний. Класно, що його можна обійти пішки. Хоча, якщо чесно, коли треба дістатися з точки А в точку Б, то найчастіше користуюся громадським транспортом або ровером. За кордоном думаю про те, що ліпше пройтися, щось побачити і на зекономлені гроші купити пива. А тут проїзд дешевий. До речі, вночі Тернопіль живіший, ніж європейські міста. Там більшість користуються власними автомобілями чи таксі, тому в одинадцятій-дванадцятій можна йти з годину якимось районом і не зустріти жодної людини, а Тернополі, коли йдеш вночі, то обов’язково когось побачиш.

– З якими словами тобі асоціюється Тернопіль?

– Дешево (сміється — А.З). На цьому можна було б закінчити. Дешеві проживання, їжа, розваги. Це в порівнянні і з закордоном, і з іншими містами країни. Ну, але й зарплати маленькі. А інші асоціації — тут найчастіше тихо. Це маленьке місто, і то мені подобається.

Запитувала Анна Золотнюк.

Фото з соціальної мережі.

Comments are closed.