Небезпечний сказ: як вберегти своє господарство розповіли фахівці з Тернопільщини

Сказ – одне з найнебезпечніших захворювань, які будь-коли були відомі суспільству. Хворобу викликає вірус, вона має дуже важкий перебіг і, як правило, закінчується смертю. Загальновідомо, що сказом можуть хворіти всі теплокровні представники тваринного світу. Проте, були випадки, коли в науково – дослідних установах, створивши плазунам умови, в яких температура їх тіла піднімалась до максимально допустимих границь, їх теж вдавалось заражати вірусом сказу. Та найбільш небезпечним є те, що сказом може хворіти й людина.

Червоні лисиці, вражені сказом, втрачають страх і частіше приходять у села та на подвір’я людей

При покусі вірус сказу із слиною заноситься в рану, викликаючи захворювання. Та небезпечним може бути не лише покус чи подряпини, але й ослинення шкіри, оскільки збудник може проникнути в організм навіть через маленькі, зовні непомітні пори на її поверхні, – розповідає Володимир Марків, начальник відділу організації протиепізоотичної роботи Головного управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області. – Головним резервуаром і поширювачем збудника сказу в природі вже традиційно вважається червона лисиця. Ці тварини можуть певний час бути вірусоносіями і хворіти безсимптомно, але при покусах заражати інших лисиць, домашніх тварин чи навіть людей.

Науково доведено, що популяція лисиці на території мисливських угідь має становити 0,5-1,0 гол. на 1 тис. га (10 кв. км). Проте, за даними Тернопільського обласного управління лісового і мисливського господарства, вона в області більше, ніж у два рази перевищує максимально допустиму норму. Та чи можна провести облік лисиць, місцем «базування» яких стали закинуті ферми та двори у населених пунктах. Звірам і годі мріяти про кращі умови. Є місце для відпочинку, поруч вдосталь поживи у вигляді свійської птиці і, до того ж, у житловій зоні не можна проводити відстрілу.

Проте у лисиць, інфікованих вірусом сказу, все ж спостерігається зміна поведінки, – розповідає Володимир Марків. – Вони втрачають боязливість, а забігаючи в населені пункти можуть нести чималу загрозу для оточуючих, особливо для дітей та осіб похилого віку. Пригадую, як кілька років тому в Кременецькому районі, лисиця, забігши в населений пункт, стала впевнено наближатись до гурту дітей, які грались на вулиці. Діти, побачивши її, з цікавістю і цілком безпечно за нею спостерігали. Звісно, що не розуміли малюки чим могла для них закінчитись зустріч з героїнею улюблених казок. Та коли до дітей залишались лічені метри – шлях звіру перекрив невеликий собака, який належав котромусь з дітей і лежав поруч на траві. Лисиця вмить накинулась на собаку. Поки тривала сутичка, хтось встиг покликати знайомого мисливця і той пристрелив лиса. Така ж доля, на жаль, спіткала і собаку – ратівника, який не був провакцинованим від сказу, а отримавши багато глибоких кусаних ран, постав перед реальною загрозою виникнення захворювання. А от в листопаді 2021 року в одному з сіл Лановецького району лисиця на подвір’ї накинулась на господиню і вкусила її. Згодом у дворі виявили труп лисиці і лабораторно підтвердили в неї сказ. Невдовзі у цьому ж господарстві захворіла на сказ і загинула корова. І хоч факту нанесення їй покусу не було підтверджено, майже очевидним є те, що він мав місце, мабуть, на пасовищі.

Вакцина для диких тварин, яку розкидають з літаків, допомогла зменшити кількість інфікувань

Випадки сказу щороку реєструють по всій Україні і в тому числі у Тернопільській області. Проте в останні роки кількість спалахів помітно зменшилась. Причиною стало те, що вже четвертий рік поспіль проводиться пероральна вакцинація диких м’ясоїдних тварин від сказу. Та для розв’язання проблеми ще далеко. І до того ж – кампанія з пероральної імунізації має провадитись двічі на рік і упродовж багатьох років. Саме так розв’язали в себе проблему сказу провідні європейські країни. Та поки – що коштів, виділених державою, вистачає лише на одноразову вакцинацію.

Служба ветеринарної медицини області щороку вакцинує від сказу близько 120 тис. собак і 45 тис. котів. Вартість вакцини і надані послуги-безкоштовні. Та навіть за таких умов є чимало громадян, які відмовляються піддавати своїх тварин щепленню, не враховуючи того, що законодавчо обумовлено, що власники зобов’язані доставляти своїх тварин в установи ветеринарної медицини для проведення клінічного огляду та профілактичного щеплення від сказу. Такі люди не розуміють наслідків, які можуть наступити через їх байдужість.

Викликає занепокоєння той факт, що в останніх роки значно зростає кількість захворювань у котів, – додає Володимир Марків. – Якщо більшість собак якось, навіть з примусом, та все ж вдається провакцинувати, то щодо котів ситуація значно складніша. Більшість котів не утримується ізольовано, а вільно пересуваються по територіях. Тож прийшовши у двір для проведення щеплень ветеринарні спеціалісти часто чують відмову. Мовляв, я кота не зловлю, а якщо хочете, то ловіть і щепіть. А від хворого на сказ кота загроза значно більша, ніж від собаки, бо він повсюди вільно пересувається і може сприяти значному поширенню збудника. Другим резервуаром вірусу сказу, особливо в містах, є безпритульні тварини, які кусають людей та інших тварин. Так, за 10 міс. поточного року із 496–ти громадян, що потерпіли від покусів, 144 покусали бродячі тварини. Вагомий відсоток у цьому списку займає місто Тернопіль, де потерпіло 144 особи. Звісно, що далеко не всі потерпілі про це повідомляють і звертаються за медичною допомогою.

Купуйте собачок і котів на офіційних ринках і будьте обережні з хом’ячками

Важливо вакцинувати всіх собак і котів, які живуть у вашій квартирі чи господарстві.

Для власного захисту від потенційного джерела сказу слід не допускати їх контакту з бродячими і дикими тваринами, адже вони – потенційний резервуар і переносник сказу та інших захворювань. – додає Володимир Марків. – А якщо ви отримали покус – негайно звертайтесь в медичну установу. Коли від покусу потерпіли ваші тварини, то повідомляйте у державну установу ветмедицини. Якщо ж ви вирішили придбати собаку чи кота, то купуйте виключно на офіційних ринках і вимагайте ветеринарний документ про їх походження та стан здоров’я. Не рекомендую купувати хом’яків, які теж часто поражені вірусом сказу. Вже придбавши тварину, повідомте про це в установу ветеринарної медицини, спеціалісти якої проведуть відповідні щеплення та нададуть консультативну допомогу.