Іван Малкович: Форум Видавців – то книжковий Великдень для України

З 14 по 18 вересня на вулицях Львова можна було уздріти не одну групу метушливих любителів «красного письменства», котрі або розглядали якісь програмки та розклади в перемішку із мапами старого міста, або ж просто поспішали на автограф – сесії та презентації книг улюблених авторів.

Український книжковий феномен, XVIII Форум Видавців у Львові,що вражає своєю масштабністю усю стареньку матінку Європу, кожного року  закарбовує у читацькій пам’яті Львова імена молодих та перспективних, вже відомих та прославлених, знаних і впізнаваних, українських та закордонних митців слова. Цими осінніми днями він вкотре зібрав усіх, для кого книга є не старим і пройденим етапом, а навпаки, вибачте за тавтологію, – живим потойбічним життям, що дихає із кожної розгорнутої сторінки.

На проспекті Свободи, одразу з першого дня діяльності форуму, розкинули торгові намети ряди українських видавництв: продавці у палатках намагались привернути увагу до своїх книг, конкуруючи між собою ледь не за кожного потенційного покупця, «потенційним покупцям» тим часом крутилась голова від кількості та різноплановості підступаючої звідусіль літератури. У торгових рядах я одразу помітила юне тернопільське видавництво із «ходовою» назвою «Крок». Біля стенду із книгами – молодий продавець, ніяк не може дати раду юрбі, що надійшла до книжкової експозиції та засипала його запитаннями. У хлопця немає задатків торговця, тому й книги не розходяться за першим посвистом. То – Юрій Матевощук, молодий тернопільський поет, учасник літературної студії «87», створеної іншим Юрієм, Завадським, засновником «Кроку». Він цьогоріч активно задіяний на форумі і як видавець, і як автор. Завадському імпонує, що біля його стенду товпляться люди, навпроти – палатка розрекламованого журналу «ШО», біля котрого жодної живої душі. «Це приємно, що люди не купляються на рекламу, а обирають справді варте уваги»,- каже він. «Варте уваги» у Завадського – збірки віршів каталонських поетів, студентів-учасників літстудії та посібники з польської. «Мені важливо не продати певну кількість книг, а презентувати нових авторів тут, на Форумі, для українських читачів.» На запитання чи експлуатує він працю своїх учнів тире студентів, Завадський щиро відповів, що так…Втім, на добровільній основі.

А ще 16 вересня у театрі імені Леся Курбаса представляли антологію «Radar» швейцарські та українські поети. Вірші Свеньї Геррманн малювали в уяві туманні вечори та затишок дому, Василь Махно «демонстрував» латиноамериканські квартали, Богдана Матіяш «освятила» письменників – сучасників, а Жадан – виконав функцію Жадана, зібрав найбільшу кількість оплесків та уваги.

У палаці Потоцьких юрми фанатичних читачів збирали підписи своїх кумирів. Тихенько виглядала любителів своєї творчості Ірен Роздобудько, Положій піарив власні твори та «загравав» до молоденьких відвідувачок Форуму, ясне чоло Карпи всіяли краплинки поту, а Марію Матіос взагалі було важко помітити за тісним колом шанувальників.

Неподалік від осередку Форуму, палацу Потоцьких, розглядає книги та людей Іван Малкович, добрий чарівник «А-БА-Би-ГА-ЛА-МА-Ги»:

«Я не одноразово називав форум книжковим Великоднем.Чи мені хто очі замазав, а чи ж я бачу лишень позитивні речі, усе найкраще і не знаю масштабнішої культурної події в Україні.»

На запитання про те, чи Форум не перетворюється, бува, на комерційний проект Малкович відповів:

«Аніскільки! Всі шукають щось погане, навіщо шукати якісь негативні речі або вигадувати їх? Форум щороку стає масштабнішим та літературнішим, сюди з’їжджаються сотні інтелектуалів.Я ніде в Європі не бачив, аби збиралися цілі зали, щоб, приміром, послухати поезії.»

Тернополянин Олександр Вільчинський, лауреат та володар Гран-прі(2004) «Коронації слова», вкотре приурочує презентацію нової книги до діяльності Форуму. Цього разу – «Криївка», минулоріч – «Дерева на дахах». Письменнику приємно, що його книги розкуповують фактично на льоту. «Усі книги розібрали, я навіть примірника собі не залишив, аби комусь подарувати», – зітхає автор.

Декілька днів читацького свята збігають, як декілька годин. Здається час зупиняється, коли береш до рук книгу, коли ходиш поміж стелажами, поринаєш у вир мистецтва, бо воно(мистецтво) – вічне,короткими ж є дні, котрими відраховувались часові рамки Форуму. Втім, наступного року буде ще…Ще краще! XVIII Форум Видавців у Львові завершився. Віва XIX Форуму!

Ірина Вихрущ