Шляхи несповідимі: за організацію втечі за кордон карають гуманніше, ніж за СЗЧ
Чи вдалося подолати проблему “організованої” втечі за кордон військовозобов’язаних за допомогою системи “Шлях” та чи покарали винних, про яких стало відомо з найбільш резонансних журналістських розслідувань?
За даними Офісу генпрокурора, у 2024 році зареєстрували 3 106 кримінальних проваджень за ст. 332 ККУ “Незаконне переправлення осіб через державний кордон”. Роком раніше таких справ було на третину менше – 2 301. У січні 2025-го кількість цих правопорушень зросла: 391 проти 385 за цей же період 2024 року.
Збільшується й кількість переданих до суду справ та вироків особам, які з початку великої війни заробляють на переправленні військовозобов’язаних за кордон. У 2022 році суди винесли 129 таких вироків, у 2023-му – 269, у 2024-му – 341.
Чи справді це так? За даними аналізу ЕП Реєстру судових рішень, лише 61 вирок із 743 передбачали ув’язнення (і то лише в першій інстанції). Усі інші – штрафи або умовні покарання (часто в результаті угоди зі слідством і визнання провини).
Рік тому ЕП писала про особливу категорію таких порушників: тих, хто не просто переправляє чоловіків за кордон стежками та горами, а робить це на вищому рівні – через доступ до державної системи “Шлях”. Її створили у 2022 році для впорядкування офіційних виїздів військовозобов’язаних за кордон.
Крім чиновників та спортсменів, вона призначалася для водіїв міжнародних перевезень (компанії отримують ліцензії в “Укртрансбезпеці”, яка адмініструє “Шлях”) і волонтерів, які узгоджують виїзди з цивільно-військовими адміністраціями. Серед осіб з цих категорій виявилося чимало зловмисників.
З 2022 року ЕП нарахувала близько сотні вироків, пов’язаних з втручанням у систему “Шлях” (кількість підсудних більша, оскільки в кожному провадженні могло бути кілька осіб), з них 45 вироків винесені у 2024 році. Вони майже порівну розподілені між категоріями “волонтер” та “перевізник”.
Найбільш резонансною стала справа громадської організації “Волинський актив молоді”, одним із засновників якої був народний депутат з Луцька Валерій Стернійчук. У 2023 році через цю організацію виїхали за кордон і не повернулися щонайменше 18 військовозобов’язаних.
Ця справа завершилася угодою зі слідством: представник “Волинського активу молоді”, який підбирав і відправляв охочих виїхати за кордон за гроші, отримав умовне покарання з випробувальним терміном два роки.
Практика угод зі слідством, що ведуть до формальних вироків, є системною проблемою. Вона була запроваджена понад десять років тому в оновленому Кримінально-процесуальному кодексі за ініціативи Андрія Портнова – колишнього першого заступника глави Адміністрації президента Віктора Януковича.
Поблажливість системи юстиції значно менша, коли йдеться про самовільне залишення частини (СЧЗ) військовими, багато з яких воювали. Мова йде про ст. 401 ККУ (“Визначення військового кримінального правопорушення”) та ст. 407 ККУ (“Самовільне залишення військової частини або місця служби”).
У жовтні 2024 року “Українська правда” писала про цю проблему, а також про зростання кількості проваджень, порушених органами прокуратури. Аналіз ЕП показує: якщо справу не закрито і військовий не повертається в частину, то в 60% випадків за останні пів року суди виносять вироки, що передбачають ув’язнення.
