«Білий ведмідь», який потрапив у книгу рекордів Гінеса та голосував на виборах у одних плавках, гостював у Центрі Комунікації
Про свої досягення та здобутки розповідав у Центрі Комунікацій знаний в Україні «білий ведмідь», майор міліції, заслужений донор, майстер спорту і просто людина з багатьма іншими титулами Сергій Зеленецький. Проте найголовніший він титул здобув у 1996 році, коли потрапив до книги рекордів Гінеса.
– У книгу рекордів Гінеса я потрапив у 1996 році, коли переплив Татарський пролив, – ділиться враженнями із гостями Центру Комунцікацій Сергій Зеленецький. – Тоді у команді нас було 15 людей, серед них 5 жінок і один хлопчина 13 років. Стартували ми майже опівночі.
О 23.45 розпочався естафетний заплив, причому Сергій Зеленецький ішов другим. Щоправда у нього був термохімічний фонарик, який світився у темноті. А у той час ще й пропало світло на кораблі. Тоді за словами Сергія: «Мене загубили. Я зі страху забув, що мені холодно». Головне, що усе швидко владналося.
Найцікавіша ж ситуація вийшла із виборами у 1999 році, коли на виборчу дільницю Сергій Зеленецький прийшов із прапором, у одних плавках, і зі стрічкою на голові.
– Я написав, що прийду на виборчу дільницю з плавками, – ділиться з молоддю Сергій Зеленецький. – Я перед тим пробіг колону моржів, переплив водойму однією рукою і прийшов на дільницю, як і обіцяв. І проголосував за ту людину, яка, власне, і стала тоді президентом. А скільки журналістів тоді приїхало.
Історії із життя Сергія Зеленецього можна слухати годинами, і не менш цікаво задавати свої запитання. Так молодь не оминула питання донорства, адже саме ця неординарна особистість за своє життя здала понад 100 літрів крові. Вперше ж він переступив поріг цього центу, коли кров потрібна була його бойовому другові у 1971 році.
І на завершення статті, але не завершення розмови, варто розповісти про три човни, які будували активісти і спускали на воду – «Княгиня Ольга», «Сварог» та «Богун».
– «Сварог» ми будували в Очакові, – додає Сергій Зеленецький. – Коли нас почав інший корабель витягувати на море, виявилося, що у ньому зі всіх сторін дири. А на іншому кораблі, коли ми черпали воду, думали, що ми це не серйозно.
Тоді човен втопився, а витягували його водолази.
Варто зауважити, що у цієї людини безліч історій. Проте свою він пише кожного дня. І найголовнішу планує на 60-річчя. Оскільки у нього є брат-близнюк, то вже декілька років тому вони організовували заплив рідних Зеленецьких. А цього року, на своє 60-річчя, хоч відчуває себе на 15-20 років, досягненням Сергій Зеленецького буде зробити марафонський заплив.
Мар’яна Зварич, новини Тернополя «Погляд»
Коментарі вимкнені.