Сьогодні – день весняного рівнодення

У цей день для всіх місць Землі (окрім районів земних полюсів) день майже рівний ночі ( “майже” – через рефракцію, той факт, що Сонце – не точкове джерело світла, а диск, і також через те, що сам момент рівнодення зміщений відносно 6 або 18 годин місцевого сонячного часу).

Весняне і осіннє рівнодення вважаються астрономічним початком відповідних пір року. Проміжок між двома однойменними рівноденнями називається тропічним роком, який і прийнятий для вимірювання часу. Тропічний рік складає приблизно 365,2422 сонячних діб, тому рівнодення припадає на різний час діб, пересуваючись вперед щоразу майже на 6 годин.

Юліанський рік становить 365 і 1/4 діб. Вставний день вісокосного року повертає рівнодення на колишнє число року. Але тропічний рік трохи менший юліанського, і рівнодення насправді повільно відступає за числами юліанського календаря.

В григоріанському ж літочисленні внаслідок пропуску трьох днів у 400 років воно майже нерухоме (григоріанський рік в середньому становить 365,2425 діб).

У різних країнах своє ставлення до весняного рівнодення. Українці вважають, що цього дня в річному круговороті Весна приходить на зміну Зимі. Це Весняне Рівнодення, кінець Зими і початок сезону відродження. З цього дня починається повне пожвавлення Землі, відродження природи. Для цього дня існувала і безліч народних прикмет. Наприклад, якщо цього дня буде ясна погода, це до теплого літа.

З прадавніх часів весняне рівнодення вважали великим святом, а в першу неділю після настання рівнодення у слов`ян святкувся Великдень – “великий день”, – сонячне святе, час коли день перемагає ніч (“великий день”), весна – зиму і починається новий рік за сонячним календарем. Це свято має й іншу назву – свято Ярила – бога Сонця, кохання та весняної плодючості.

У зороастрійській традиції, якої також дотримуються іранські, кавказькі і тюркські народи, з першим сходом Сонця після настання весняного рівнодення, починається тотожне свято – Навруз (дослівно – “новий день”), Свято Весни і Новий рік за Сонячним календарем.

А ось китайці святкують цього дня “свято розумних яєць”. Весь день вони намагатимуться поставити яйце вертикально. На того, кому це вдасться, чекає успіх.
Китайці відзначають День середини весни за традиційним календарем. У народі його звуть “святом розумних яєць”, оскільки цього дня куряче яйце з легкістю можна поставити вертикально.

Пояснюють феномен тим, що в період рівнодення вектори прискорення Землі довкола своєї осі і довкола Сонця врівноважують один одного, створюючи ідеальний баланс для стояння яйця “по стійці струнко”. Деякі вчені сперечаються з цим твердженням.

“Для цього дійства ідеально підходить чотириденне яйце. Щоб воно трималося вертикально, його треба злегка розкрутити довкола своєї осі”, – розповіла китаянка Лінь. “Вважається, що тих, хто зумів поставити яйце вертикально, до кінця року супроводжуватиме успіх”, – відзначила вона.