Сім’я з Тернопільщини тримає вдома врятованих білченят
27-річний Віктор і 26-річна Оксана Старущаки із райцентру Козова на Тернопільщині врятували двох білченят, від яких відмовилася мама-білка. Тепер тримають їх удома.
“Нам про білочок розказали діти, які прийшли за ящиками в магазин. Четверо маленьких білченят упали з дерева. Коли Вітя приїхав, хтось із дорослих уже поклав білочок у ящик і примотав до дерева. Але так вони не могли би вижити – діти з ними гралися, білка відчула людський запах і не повернулася по своїх дитинчат. Тому ми забрали їх додому”, – розповідає Оксана.
Як піклуватися про тваринок, подружжя не знало. Почали шукати інформацію в Інтернеті.
“Ветеринарів, які би спеціалізувалися на цьому виді тварин, не знайшли. Запитували знайомого ветеринара, як їм допомогти. Узагалі ветлікарі не хочуть братися за їх лікування. Кажуть, білочки переносять сказ. Але так само сказ може і домашній кіт чи пес переносити, – продовжує жінка. – Ми почали читати інформацію на форумах. Я знайшла Іру з Донецька, яка тримає вдома білок. Тепер по кілька разів на день до неї дзвоню, консультуюся”.
Старущаки хотіли віддати білочок до Києва, щоб там їх показали спеціалістам.
“Розміщали інформацію в соцмережах. Одна волонтерка нам написала, що зустріне їх. Але треба було відправити білочок до столиці поїздом. Ми з Віктором не могли їх супроводжувати – обоє інваліди першої групи. А відправляти їх самих у ящику не наважилися”, – каже господиня.
Білченят поселили у великий картонний ящик з-під домашнього кінотеатру.
“Спочатку давали їм коров’яче молоко, розведене навпіл з водою. Потім перестали. Тепер даємо горіхи, моркву і деревне вугілля. Одні люди в інтернеті писали, що білочкам коров’яче молоко корисне, інші – що шкідливе. На жаль, минулого тижня двоє білченят здохли – в одного була зламана лапка, а в другого, напевно, якась рана голови через падіння сталася, бо кров з носика виходила. Вони ніяк не адаптувалися, весь час хотіли втекти з ящика. Так шкода було, як їх не стало”, – зітхає Оксана.
Тим білченятам, що вижили, родина уже придумала імена.
“Ми назвали їх спочатку Шустрик і Бистрик, а тепер побачили, що Бистрик – це дівчинка. Отже, маємо самця і самочку. Білочки стали дуже жваві. Спочатку повзали, а тепер уже стрибають”, – усміхається жінка.
Оксана із Віктором не переживають, що їхні підопічні скоро почнуть вистрибувати із ящика. На цей випадок уже придбали в Інтернет-магазині велику клітку. Хочуть доробити спеціальне колесо і полички, а тоді вже переселяти їх туди.
Коментарі вимкнені.