Де у Тернополі освячують душі (фото)

Торкнутися потаємних куточків душі і скупатися у поетичному слові запропонувала своїм читачам бібліотека №4 для дітей ще 21 березня. З нагоди Всесвітнього дня поезії в читальному залі бібліотеки  відбувся поетичний вечір «Ми прагнем словом освятити душі». До римованих рядочків дослухалися активні читачі – студенти  Технічного коледжу.

Бриніли щемливі слова і лилася жива мелодія. Адже поезія і музика – дві взаємоповязані стихії, які доповнюють і надихають одна одну. Отож,  солоспівом лунали голоси вихованців музичної школи №2: Троян Елі і Речицької Евеліни.  

А потім оберемками натхнення звернулися молоді поети…Тихо, ніжно, зворушливо вони ділилися найпотаємнішим – творчістю.

Хотілося безупинно слухати і слухати проникливе слово талановитої поетки зі Збаражчини Тарасюк Надії,  дотулитися до мелодійності та відвертості Галини Музики-Дричик, зворушила поезія бібліотекаря Любові Малецької.

І знову лилися поетичні рядки:

Поезія – то біль душі.

То самоспалення всевишнє,

Що воскреса в Отче наші

І в цвіті маминої вишні.

Про високі почуття, про буття і духовність,  про щирість і високі мрії говорили працівники бібліотеки. Своїми емоціями від почутого також поділилася викладач Технічного колежу Стефанія Іванівна Стрільчук.

Людина народжується не тільки для того, щоб зникнути нікому невідомою пилинкою. Людина народжується, щоб залишити по собі слід вічний.

Тож якщо хтось знайде хоч одне слово істини в цій зустрічі – автор цього слова прожив недаремно. Він зробив для когось світлішим ще один день перебування на нашій планеті.

 

Колектив Тернопільської бібліотеки №4 для дітей