Деякі мами з Тернопілля – із надможливостями

У Тернополі з нагоди Міжнародного дня людей з інвалідністю представили соціальний проект «Люди з надможливостями». Ініціювали та реалізували цей задум представники обласної громадської організації «Центр сприяння дітям із синдромом Дауна «Бебіко».

Проект складається із трьох чотирихвилинних відеосюжетів про людей з надможливостями — матусь, які виховують і розвивають дітей з інвалідністю, залишаючись при цьому красивими, активними, життєрадісними. Героїні розповідають про прийняття діагнозу малюка, побут їхніх сімей, взаємодію із соціумом.

— Це — мотивуюче відео насамперед для тих жінок, які не так давно стали матерями особливих дітей, чиї доньки й сини ще маленькі. Сюжети будуть корисними і для сімей, у яких живуть молоді люди з інвалідністю. Ролики демонструють, що у такій ситуації, передусім, не варто залишатися наодинці. Треба виходити в світ, шукати компанію однодумців і таких людей, як ви, бо в єдності якраз і криється сила, — зазначила ініціаторка проекту, голова «Бебіко» Ольга Гордієнко.

Вона також розповіла, що створення сюжетів тривало понад три місяці, над роликами працювали молоді, але досвідчені оператори Оксана Кузьменко та Максим Мельник. Для обох праця в проекті стала можливістю по-новому поглянути на життя родин з особливими дітьми, оцінити щоденну копітку роботу батьків.

Героїні роликів — три матері — Лариса Люба, Оксана Білоус, що виховують синів із синдромом Дауна, та Надія Мельник, у сім’ї якої підростає тринадцятирічна Іринка з аутизмом. Пані Надія розповідає, що офіційно доньці встановили діагноз у сім років, до того у лікарів були інші версії щодо стану здоров’я дівчинки, хоча жінка здогадувалася, що в Іринки саме аутизм. Прийняти діагноз дитини їй вдалося не зразу, проте тепер найскладніше позаду. Жінка не зациклюється на складнощах, а радіє успіхам і досягненням доньки.

— Іринка — шестикласниця, відвідує спеціальну школу. Вона дуже любить музику, комп’ютери, косметику. У захопленні від подорожей, тому літній відпочинок намагаємося максимально насичувати мандрівками. Зрештою, Іринці подобається все те, що і її ровесникам. Вона така ж, як і решта дітей, лише не може спілкуватися. Але і я, і всі, хто знає доньку, її розуміють, — розповідає Надія Мельник.

Вона зазначає, що погодилася долучитися до проекту «Люди з надможливостями», бо вважає це хорошою нагодою донести пересічним громадянам інформацію про таких дітей. Адже багато осіб просто не знають, як поводитися поряд з особливими хлопчиками та дівчатками.

— Їх не потрібно боятися. Людям, навпаки, треба вчитися жити разом із ними. Так, ці діти трохи інші, але загалом вони такі ж, як і їхні ровесники, — наголошує пані Надія.

До слова, попередньо планувалося, що участь в проекті візьмуть і тати особливих дітей, проте, як з’ясувалося, чоловіки більше переживають, бояться відкритися, поділитися своїми хвилюваннями. Тому Ольга Гордієнко сподівається, що у наступному етапі «Людей з надможливостями» насміляться говорити й батьки. Також очільниця «Бебіко» надіється, що до проекту приєднаються інші громадські організації Тернопілля, що об’єднують родини з особливими дітьми.

Фото з вільних джерел

Джерело: Вільне життя