Чому тернополянам потрібно проголосувати за “Силу людей”
В неформальній атмосфері на важливі теми відверто спілкуємося з кандидатом на посаду міського голови Тернополя від політичної партії «Сила Людей» Іваном Сороколітом.
Наше спілкування ми умовно розділили на сім блоків-питань. Отож, перше запитання звучить так:
«Кандидати в депутати до Тернопільської міськради від «Сили Людей» – хто вони? За якими критеріями їх обирала команда? Чи справді у “Силі Людей” місце в списку немає значення?»
«Якщо для частини партій, напевно, є проблемою висунути кандидатів, бо їх просто не вистачає. Тих, за кого не буде соромно. То в «Силі Людей» інша проблема – важко обрати достойного серед достойних. За кілька останніх років наша команда виросла до понад сотні дуже хороших, професійних людей з різних сфер. І коли дійшла справа висувати команду в депутати до Тернопільської міської ради, де максимальна можливість висунення – це 42.
Ми пішли, згідно наших правил, кількома етапами. По-перше, визначили людей, які готові брати на себе відповідальність, балотуватися та пізніше вигравати вибори. Таких у нас кілька десятків. Частина партійців готові та достойні, але мають свою певну скромність. Тому команда по суті просила їх балотуватися. Коли кандидатів було понад допустиму норму, ми запровадили традиційну для європейських країн процедуру праймеріз. Всіх кандидатів ми рейтенгували, шляхом таємного голосування партійців. Перед тим, до речі, ми радилися з тернополянами, публікували в соціальних мережах дописи, щоб люди пропонували тих, кого вони хочуть бачити своїми представниками.
В результаті таємного голосування усіх партійців ми отримали внутрішній рейтинг якості. Далі, в порядку пріоритетності, ми розставляли кандидатів по округах, яких у Тернополі є п’ять.
І ми висунули максимальну кількість кандидатів. Тепер на кожному з округів є мінімум п’ять та максиму дванадцять кандидатів. Тернополяни можуть обирати тих, хто імпонує їм найбільше, кому найбільше довіряють.
Можу сказати, що немає неякісного. Хто б не виграв з нашої команди на окрузі – отримає якісне представництво в раді. Тут ми не хвилюємося та вболіваємо всі один за одного.
Ми відразу помітили, що ті правила, які прийняла Верховна Рада щодо відкритих списків, мають ряд недоліків. І один з них – це те, що справжнього змагання, внутрішньопартійного, не буде. Адже для того, щоб виграв саме той кандидат, якого підтримують найбільше, повинен не просто набрати найбільше, а дуже багато. І може вийти ситуація, що той, хто на першому місці, отримує, наприклад, двісті голосів, хоча це також багато. А той, хто на п’ятому місці, отримує 500 голосів. Та по закону стане депутатом той, хто набрав двісті голосів.
Так всі партії зрозуміли, що номер в списку має значення, і почалася конкуренція за ці номери.
В нашій команді цю потенційну проблему ми вирішили. Між собою домовилися, що депутатами стануть ті, хто наберуть найбільше голосів. Тобто ми побачимо результати. І ті, хто наберуть найбільше, стануть депутатами. А ті, хто набрали менше, але по правилах виборчого кодексу мали б стати депутатами, напишуть заяву про відмову від мандата.
Таке зобов’язання офіційно взяли усі кандидати. Тому зараз у кожного кандидата є мотивація, бо навіть якщо ти дванадцяти в списку, то все одно маєш рівні шанси з тим, хто перший.
Тому ми закликаємо в бюлетені обирати «Силу Людей» та обов’язково вписувати цифру того кандидата, який вам імпонує. І далі можете не хвилюватися, що ваші голоси згорять. В нашій ситуації виграє той, хто набере найбільше. Звичайно, за умови, якщо підтримаєте «Силу Людей»- відповів Іван Сороколіт.
Коментарі вимкнені.