«Переселенцям потрібен одяг, а ще — наша любов». У катедрі в Тернополі роздають допомогу переселенцям

Цього тижня біля архикатедрального собору Непорочного зачаття Пресвятої Богородиці вже вдруге провели акцію із безкоштовної роздачі одягу, взуття та речей першої необхідності для переселенців, які через війну змушені були покинути свої домівки.

З перших днів вторгнення Росії в Україну наші парафії в європейських країнах збирають і передають на батьківщину гуманітарну допомогу, також долучаються іноземні благодійники. В Тернополі при катедральному соборі діє штаб допомоги ЗСУ та переселенцям, де сортують отримані речі й спрямовують туди, де в них є найбільша необхідність. Оскільки в місті зупинилося чимало родин із міст і сіл, де тривають бойові дії, тож духовенство разом із волонтерами організували акцію і для їхньої підтримки. Про це розповідають на офіційній фейсбук-сторінці катедрального храму Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці.

«Від початку цієї трагічної несправедливої війни в нашому соборі з благословення митрополита Василія Семенюка діє штаб допомоги українським військовим та переселенцям, — розповів отець Роман Демуш, священник архикатедрального собору. — Спершу тернополяни приносили до храму продукти харчування, одяг, засоби гігієни, а згодом надійшла допомога від закордонних друзів, від українських емігрантів з Італії, Німеччини, Нідерландів. Отриману гуманітарну допомогу спрямовуємо в гарячі точки».

Священник зазначив, що водночас потребують підтримки й переселенці, яких чимало прибуло на Тернопільщину. Зараз ці люди потребують одягу, житла. Щоб хоч трохи підбадьорити їх, було проведено акцію із роздачі допомоги. «Хочемо, щоб переселенці відчували опіку як від нашої церкви, так і від містян. Згодом плануємо провести чергову акцію», — розповів отець Роман.

У день роздачі допомоги волонтери розклали речі поруч із собором. Переселенці змогли підібрати собі й дітям необхідний одяг, взуття та засоби гігієни. Допомагають священникам впорядковувати і видавати гуманітарну допомогу волонтери із Тернополя, а також переселенці.

«До війни я працювала у Києві, організовувала виставкові заходи, а родом я із Криму, — розповіла Вікторія Агромакова. — Виїхала з друзями зі столиці на третій день війни, коли вже сунули танки… У Тернополі я вперше, вражена доброзичливістю людей. Раніше волонтерством не займалася. У такий важкий для країни час не можу сидіти, взялася допомагати при соборі. Стараємось залучати якомога більше допомоги з Європи. Дуже багато людей у світі хочуть підтримати Україну. Іноземні партнери, з якими я працювала в мирний час, збирають нині допомогу і доправляють фурами. Україна не сама у цій важкій війні — нас підтримує увесь світ».

«У нас — багатодітна сім’я, тож ми із моїми рідними братами і сестрами вирішили долучитися до волонтерської праці, — зазначила Марія Богак. — До штабу звертаються переселенці, які не мають в що одягнутися, в що взутися. У чому вибігли з бомбосховища, у тому й рушили в дорогу. Історія кожної приїжджої родини вражає до болю…»

У штабі серед великої кількості речей не відразу можна знайти потрібний розмір, тож під час акції волонтери впорядкували одяг на вішаках, посортували доросле й дитяче взуття, окремо розклали рушники, миючі засоби, підгузники… Легко знайти все потрібне!

«Добродії привезли сюди свіжий хліб — роздаємо переселенцям. Сподіваємося згодом знову провести такий захід, щоб ніхто не почувався у скруті. Багато переселенців пережили пекло, є такі, що втратили житло, рідних, тож їм ще й потрібна наша любов», — розповіла Марія Богак.

пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ