«Незалежність не була подарунком»: Володимир Шовкошитний розповів, як Україна виборола свою державу
Напередодні Дня Незалежності України гостем програми «Про нас» на Українському радіо Тернопіль став один із безпосередніх учасників державотворчих процесів кінця 1980-х – початку 1990-х років, народний депутат України І скликання, письменник і громадський діяч Володимир Шовкошитний.
В ефірі Українського радіо Тернопіль. з Наталкою Андрушко він поділився спогадами про події, які передували проголошенню незалежності, перепоховання Василя Стуса, Юрія Литвина та Олекси Тихого, а також пояснив, чому вважає, що українська незалежність стала результатом багаторічної боротьби, а не випадковим історичним подарунком.
«Україна того варта»
За словами Володимира Шовкошитного, одним із переломних моментів його життя стала організація перепоховання українських дисидентів у 1989 році.
Він згадує, що тоді самостійно поїхав на Урал, де були поховані Василь Стус, Юрій Литвин та Олекса Тихий. Попри опір радянської системи, йому вдалося отримати дозвіл на ексгумацію та перевезення тіл до України.
Особливо сильне враження на нього справило те, що тіло Василя Стуса майже не зазнало тління.
«Я стою над Василем і кажу собі: якщо такий чоловік віддав життя навіть не за Україну, а за мрію про неї, то Україна того варта. І ти мусиш бути готовий пройти такий самий шлях, якщо цього вимагатиме доба», — розповів Шовкошитний.
Перепоховання, яке об’єднало українців
На думку Володимира Шовкошитного, перепоховання Стуса мало таке ж символічне значення, як свого часу повернення праху Тараса Шевченка в Україну.
За його словами, похоронна процесія у листопаді 1989 року стала одним із наймасовіших проявів українського національного піднесення напередодні незалежності.
Він переконаний, що саме ці події значною мірою сприяли формуванню національної свідомості українців.
Від Декларації до Акта незалежності
Політик також нагадав, що після перепоховання дисидентів уже через вісім місяців Верховна Рада ухвалила Декларацію про державний суверенітет України.
За його словами, він був одним із авторів окремих положень документа, а згодом брав участь у підготовці Всеукраїнського референдуму 1 грудня 1991 року.
Шовкошитний зізнався, що очікував підтримку незалежності на рівні близько 60%, однак результати перевершили всі прогнози.
«Коли повідомили, що понад 90% українців підтримали незалежність, стало зрозуміло: Україна вже відбулася як держава», — зазначив він.
Незалежність не впала з неба
На переконання Володимира Шовкошитного, твердження про те, що незалежність була подарована Україні, є хибним.
Він наголосив, що їй передували десятиліття боротьби українських дисидентів, письменників, науковців, громадських діячів та політиків, які формували національну свідомість суспільства.
Окремо він відзначив роль Народного руху України, товариства «Просвіта», Товариства української мови та української інтелігенції у підготовці державотворчих процесів.
«Держава відбулася»
Проводячи паралелі із сучасною війною, Володимир Шовкошитний наголосив, що головним доказом існування української держави стала готовність людей захищати її зі зброєю в руках.
«Держава відбувається тоді, коли з’являється велика кількість людей, готових захищати її. Ми це побачили 24 лютого 2022 року, коли українці масово стали на захист своєї країни», — підсумував він.
За словами Володимира Шовкошитного, незалежність України стала закономірним результатом багаторічної боротьби багатьох поколінь українців, а її головною цінністю залишається власна держава, яку сьогодні захищають українські військові.
