Міста торгують своєю історією вроздріб, як копійчаним товаром у магазинах «Все по дві гривні», — Володимир Гевко

Світлина від Володимира Гевка.Міста торгують своєю історією вроздріб, як копійчаним товаром у магазинах «Все по дві гривні». Люди, епохи і події подрібнені на шматочки, загорнуті і запаковані. Ось, будь ласка.
Меморіальні таблиці на фасадах будинків схожі на монети Харону, плата щоб потрапити на другий кінець пам’яті людей. Їх ставлять на давно заплющені очі старих будинків. Гіди водять юрбу туристів від таблички до таблички, екзальтовано акцентуючи на «жив і творив» і замовчуючи про «вивели і розстріляли».
Історія людей із неймовірно складними долями стає буфером між кавою і шоколадом. Історія на туристичному міському базарі – торгівля датами та іменами з рук, яскравіші розбирають легко, тьмяніші залежуються на дні і їх за пів-ціни віддають свідомо відсталим від основних груп. Бо ж не собі залишати, їй богу.

– Оце пам’ятник дивовижному художнику-примітивісту Никифору Дровняку, «Матейку» – він жив як Попелюшка, упосліджений і випадково відкритий приїжджим принцем із Польщі. Малював у стилі наїв-арт…. Ви слухаєте? Ну добре, потріть йому ніс на щастя і йдемо в “Реберню” вже.

Історія має дивовижну здатність стискатись і колапсувати, зменшуючи людей космічного масштабу і цілі міста до розміру маленьких магнітиків на холодильник.

Володимир Гевко, Тернопіль.

Джерело: соцмережі.

Comments are closed.