“Надал певно хотів повторення подій в Тернополі 19-20 лютого”, – лист тернополянина до міського голови

Ряд громадських організацій відмежувався від провокативних дій групи осіб, які чинили їх 25 квітня під стінами міської ради (під час проведення 47 сесії міської ради) і навіть закликали правоохоронців до оперативного і швидкого реагування  та неупередженого розслідування. Також громадські активісти запропонували прокуратурі і міліції свою допомогу у розслідуванні, делегувавши представників своїх організацій.

Як коментує наш земляк Дмитро на одному із сайтів Тернополя: “а що тут розбиратись і так ясно. Люди хочуть змін на краще, а  все що діється іде на гріше. З конфлікту ще не вийшли, тому не треба шукати хто втягнув”.

Знімаю перед Вами капелюха, пане Дмитре за Вашу мудрість. Ви зрозуміли, чому прийшов народ, а от ні пан Надал, ні його депутати, ні свободівці, ні новоспечені «слідчі» цього не зрозуміли.

Шкода, пане Дмитре, що Ви не залишили адреси своєї, а то ми б з Вами дуже швидко все розслідували і на тарілочці би їм «піднесли». Прийдеться мені самому нічку не поспати, відео, статті подивитись.

Ну що ж, як кажуть, поїхали.

І так, 23 квітня 2014 року ГО «Наш рідний Тернопіль» подає заяву на проведення мирного мітингу під міською радою з метою делегування представників від різних ГО Тернопіль на засідання 47 сесії міської ради з метою подання заяви-звернення до депутатів про мораторій на розподіл землі, приватизацію кімнат в гуртожитках, проти розбудови парків та дитячих майданчиків тощо.

Пан Надал (десь то я чув, що тепер в нього прізвище ніби то Бен-Надал) не на жарт захвилювався, почувши таку «приємну для нього звістку. Нічку не спав, все думав, якби то тих «ріднотернопільців» в свої апартаменти не впустити.  І придумав…

24 квітня пан Надал дає інтерв’ю TV-4 (але там видно, який то він бідний, змучений і невиспаний, шкода сіромаху, що і вночі не спить, про народ думає):

«Ми маємо інформацію від правоохоронних органів (цікаво мені знати від кого саме) про те, що провокації можливі завтра під час проведення сесії міської ради і, що під видом різних організацій можуть бути люди, які займаються певною провокацією. Я думаю, що ми маємо достатньо сил і можливостей використати власний ресурс і при підтримці інших громадських організацій дати гідну відсіч і захистити наші приміщення».

Ага, значить мають бути:

1)      люди провокатори під видом ГО

2)      власний силовий ресурс

3)      ГО, які підтримують пана Надала

4)      і обов’язково пошкоджене майно

Пане голово, файносьте придумали!

Я там був, всьо видів.І провокаторів видів.

То була така файна пані з паперами, яка всім зачитала листа з яким до Вас йшла і питала громаду чи та дає згоду, і всі кивали головами і казали, що так дають. Ще я видів пана поважного, такого бородатого, на вченого подібного. Мудро говорив, дозволу в громадян просив на виступ. Панок в білому костюмі був, казав, що воював у Києві на Майдані, ранений був. Казав, що хоче, Вам сказати, що він не за такий бардак воював, що Ви розвели. І ще були поважні пани та пані.

Ніхто Вас не називав, кривого слова не казав. І всім їм ми дали дозвіл донести до Вас і Ваших васалів слово від народу.

Ще я видів, як рівненько по обидві сторони сходів стали вояки в чорному і воєнному вбранні, зробили коридор для шановного депутатського панства, які йшли «рішати» долю нашої рідної тернопільської земельки. Але, як тільки мали зайти ті люди, що ми їх відіслали сталось диво – двері заклинило. Відкрито негоден було. Як в тій казці «Про ріпку» – всі ті, хто міг тягнули, товкли, пхали, а вони ся ніяк не хотілись відкритись. Вже й пан Стаюра прийшов і щось шептав коло дверей. Я трохи далеко стояв, та й ще на одне вухо не чую добре, але по варгах видів, ніби то він казав «Сім-Сім, відкрийся». І знову все як в казці. І народ просив, і Стаюра магічні слова посилав – але результату ніякого. А вже як народ почув, що сесія почалась, то геть чисто скричався та запанікував:

–          Там певно, пан Надал, посланців народних чекає, а їх все нема, ним знехтували.

А народ свого мера дуже «любить» і, щоб йому прикрості не завдати, силою вирішив «зачаровані» двері взяти. Ті що спереду стоять – просять, стукають, середні – кричать, а «задні» – пхають. І сталось диво. «Сім-Сім» відкрилось. Правда одною шибкою.

Аж тепер розчарований народ зрозумів –  ніякої казки не було. А лом був зсередини, яким двері заклинили і забарикадували.

Народні «провокатори»  були таким чином допущені до залу засідань.

Я там не був, то й ніц казати не можу. Але чув на дворі, що ніхто там нікого не бив, не сварив, а ті пани і пані файно зачитали і сказали, що народ хоче. І спокійно вийшли.

Дурницю Ви зробили, пане Надале, пустили б людей і ніц б не було з того, що потім сталось. Мушу сказати, що то Ви  провокатор, а не вони.

Тепер далі, пане міський голово, по Вашому виступу про Ваш силовий ресурс.

То ж треба зразу було сказати, що то буде Ваша приватно-охоронна фірма  «Максима» двері зсередини тримати, людям в очі порскати газом, бити людей. Я то своїми очима бачив і тим одним вухом, що чую, чув такі матюки страшні від Ваших «максимчиків», як то вони ні за що обзивали. В ту хвилину я подумав, ліпше було, щоб я вглох і на те друге вухо. А ще як почув, що Петрик, колишній міліціянт бив людей і бризкав їм в очі, то мало мені серце не стало. Дай Боже, жи би м помилився, що  то не той Петрик, що жінок ґвалтував і вбивав по дорозі, як роз’їжджав в міліцейській машині. Може не той…

І ще м я видів Ваш «резерв». Десь за 10 хвилин після того як ся двері «відкрили» – «резерв»прибув десь чоловік з 20. Добре їх знаю, половина з них  в таких файних малинових кабатах ходили, з дуже грубими золотими ланцюгами. В одного видів на руці і нині, ще з того часу видно не знімає. І на фотографії в інтернеті хтось виклав, подивіться. Тепер той пан вже був в синьо-жовтому вбрані. Ті пани тепер по другому вбрані, бо мода не така. Поважні стали, сини коло них стояли. І вони стояли, слухали, дивились. А той пан з ланцюгом, який був у 90-х, такий і лишився. Ганяв, кричав, аж піна з писка капала. Як то кажуть «озвірін» вжив. Скакав спереду, на сходи вискакував, зі ходів. А мені інтересно стало, то я і пропхався наперед. А то він так через ту пані зваріював, що говорила по мегафону. Я прислухався, а він кричить, що та пані з ФСБ, привезла 2 автобуси москалів, до зубів озброєних, з коктейлями Молотова і мають палити міську раду.

Я ще ближче, бо ж ніколи ФСБ-ницю не бачив, подивитись хочу. А пані така бліденька стоїть, по українськи говорить, та й всьо про тернопільські біди каже, за нас вболіває. Дивлюсь, що її не москалі, а наші хлопці охороняють. А пан з ланцюгом на руці ганяє, як би то добрий бомок його вжалив, а до пані підійти боїться, а всьо коло неї скаче і кричить.

Дивлюсь – ще двоє вжалених появились. І тут знову, як в казці, ворона летіла, яйце несла та вкинула одному на голову. Людоньки добрі, що то сі потом стало. Той хлопака певно подумав, що то гранату кинули – заверещав дико і тікати, а той з ланцюгом за ним. Ті люди, що ззаду стояли і чули, що вони кричали, що є москалі і їх бити треба, думали, що вони і є москалі, бо чого так тікають. Та й догнали та набили. Тай вже всі бились. Бо так заведено. Навіть на весіллі мають побитись, бо шо то за весілля, яке без бійки обійшлося.

А потім всі мирились, руки потискали, телефонами мінялись і ту пані перепрошували, і навіть в руки цілували.

Ох і веселий ми народ український. Вміємо битись, миритись, прощати, любити і ненавидіти. Дуже тішусь, що живу в Тернополі серед справжніх українців.

Так що, пане Надале, «резерв» Ваш  – те, що треба.

Ще Ви казали, що маєте громадські організації, які підтримують Вас.

Правду сказали! Маєте! Всі вони підписались, всі назвались. Бо схвалюю, що не побоялись себе назвати.

Але ще м не розібрався з тими «космонавтами». Кажуть, що то пан Камінський щось не добре скерував чи то запізно вони вискочили чи за скоро. А я їх видів, я ходив до склепу «Молоко» води попити, а вони в такій великій машині сиділи, кажуть, називається бус. Я ще так придивлявся, шо то за «пришельці», але нумери були тернопільські. Йду назад, а вони як вирвались і летять поперед мене, як на пожежу, ще й палиці однакові мали. Тільки не придивися чи гумові, чи залізні. Такі погнали відважні, бойові, сміливі. Вже дивлюсь народ їх «любить» і кричить «тітушки». А як добре придивились, то сказала, що це та громадська організація, про яку Ви згадували.

Кажуть в мирі з ними живете, дах їм над головою задурно дали. Чув я, то ніби «Автомайдан Тернопіль», але може то не так, бо ж на одне  вухо не чув. Шкода тих хлопчиськів, набили їх. Ще й палиці забрали, дехто з них мешти погубив. І нащо було тому хлопові ганяти і кричати, що феесбешниця привела озброєних москалів. А в нас тернополяни патріоти, от і дали «зайшлим».

Ну, і останнє з Вашої промови про можливий погром приміщення. Люди тішаться, що обійшлося одною шибкою. А Вам певно дуже хотілось повторення подій в Тернополі 19-20 лютого. Мабуть є багато такого, через що Вам хочеться, щоб все воно «ясним вогнем горіло».

От Вам і слідство провів. Але все для Вас обійшлось добре. Всі питання заплановані прийняли, землю від нас вкрали, ще одне пасмо шкіри здерли з наших плечей. Руки потираєте, гроші рахуєте.

Але, як в народі кажуть, «збанок до часу носить».

Ще я б хотів про пана Стаюру написати. Але буду видіти, які мені листи напишете до моєї статті.

Ватсон (ВАсиль Тимофійович СОНячний)

-1 thoughts on ““Надал певно хотів повторення подій в Тернополі 19-20 лютого”, – лист тернополянина до міського голови

  • 18:40 | 1.05.2014 о 18:40
    Permalink

    а пан Ватсон арксівсько-степановських шавок на чолі з Лошею Станьком не зовидів???

  • 15:21 | 2.05.2014 о 15:21
    Permalink

    Надал-ХАМ,БРЕХУН,ХАБАРНИК-Янукович,не для людей…!СКОРО із своєю коханкою втіче…!

  • 21:00 | 3.05.2014 о 21:00
    Permalink

    Дуже прикро, що наші тернополяни чомусь вибір свій роблять не серцем а вухами от і маємо приклад Надал, який прийшовши до влади ніколи немав наметі працювати на благо нашого міста та тернополян а на благо свого збагачення.

  • 09:31 | 5.05.2014 о 09:31
    Permalink

    Вибор нужно делать головой. Судя по тому, что сделал этот человек, дл ясвоей страны и региона. В остальном вы правы. Мы вибираем сердцем, живем эмоциям, постоянно ищем “врага украины”, и тут-же сами его выбираем мером, президентом…

Коментарі вимкнені.