Що робить Тернопіль надзвичайним

Тернопіль доволі мальовниче містечко, однак особливим він для мене стає весняної пори. Тому зараз я очікую її з нетерпінням.

А все тому, що навесні, коли сонце починає прокидатися рано-раненько мене зачаровують світанки. Я спостерігаю за ними з вікна останнього поверху гуртожитку. Розпечене сонце розфарбовує пейзаж гарячими тонами, а місто ще спить. Тиша, наповнена весняним цвітінням, дарує неймовірне відчуття спокою і це наштовхує на філософські роздуми. Вони різного ладу, але завжди про те, яким прекрасним є ранковий спокій. З легким подувом теплого вітру починають лагідно шуміти дерева, які так чекали цієї пори, щоби знову вдягнути зеленаве листя. І навіть слабке ревіння моторів машин десь вдалині не здатне розбудити місто.

У ці ранкові години можна потонути в блакиті ставу. Не пірнаючи у воду, а просто споглядаючи за його красою та насолоджуючись спокійним плескотінням води біля берегів. Ці звуки здатні приглушити шум міста, що поволі прокидається. Саме в такі моменти сповнюєшся позитивним настроєм на весь день.

Не можливо оминути осяяні лагідними сонячними проміннями парки. У їх глибині можна забути всі буденні турботи, що очікують в бетонних стінах.

Ми завжди із захопленням дивимося на світлини природи, що за десятки кілометрів від нас, однак знайти красу можна набагато ближче. Варто лише озирнутись довкола й звернути увагу на те, що завжди поряд — так зміниться ставлення до того, чим ми володіємо.

Іван Соломаха.

Фото автора