Тернопільський нічний Євромайдан. Розповідь учасниці

“Не йди на пари, а йди на Майдан…” — це слова пісні, яку тернопільські студенти вигадали “на ходу”. Під звуки гітари вони провели першу ніч на майдані з 25 на 26 листопада. А ще грілися та танцювали біля металевих бочок з вогнем.

“Погляд” друкує “найсвіжіші” враження та емоції учасниці нічного Євромайдану.

На Театральній площі з нами були ті люди, які хотіли підтримати тих, хто зараз у Києві. На жаль, перебуваючи на майдані, вони не бачили сутичку “космонавтів” і мітингуючих 25 листопада на Європейській площі. Я її побачила в онлайн-трансляції, коли приїхала додому по речі. Ми всі шкодували, що страйкуючи на майдані в Тернополі, не маємо змоги слідкувати за тим, що ж відбувається в цей час у столиці. Було б добре, якби можна було транслювати події у Києві на плазмотроні біля драмтеатру.

О 22.00 нас, страйкуючих, було близько ста. Опівночі — близько 30. Також періодично чергувало з десять добровольців, які то доєднувалися, то мінялися, приходили, відходили.

Підходили і тарші люди, розпитували,, чим допомогти. Дехто приносив каву. А був один пенсіонер, котрий підійшов розпитав, що й до чого, і обіцяв наступного дня зібрати якусь фінансову допомогу від своїх знайомих пенсіонерів.

На  площі чергувало кілька міліціонерів. Були поруч і люди в нетверезому стані, але вони купкувалися тільки біля нічних закладів — до нас не підходили.

Був хлопець, що приносив гарячий чай, який запарював у театрі. Туди запрошував піти погрітися, але мало хто хотів залишати ту співочу атмосферу, яка панувала біля бочок з вогнем.

Чоловіки та хлопці розповідали анекдоти.

Хлопець з гітарою мерз у пальці, але своєї відповідальної справи не полишав аж до третьої години ночі.

Хтось зняв на відео пісню, яка вже стала гімном майдану і закинув у соціальні мережі. Саме завдяки тому відео близько третьої години ночі прийшов хлопець Остап, який мене дуже сильно вразив: вдень у нього була температура і батьки не відпускали його на навчання, але він утік. Через хворобу хлопець проспав півдня, але коли прокинувся вночі і побачив відео, то чимдужч помчав на площу. А ще, Остап покорив моє жіноче серце тим, що приніс кілька великих пачок печива і банку “Нутелли” 🙂 . Це був десерт о четвертій годині ранку. А перед тим ми ласували канапками з ковбасою.

Надранок мене вже пекли очі не тільки від диму, а й від того, що хотілось спати. Тож у пішла від вогню грітися у спальнику до одного з наметів.

Учасниця Тернопільського Євромайдану