Онлайн-репетиторство без кордонів: історія Людмили Стародубцевої  про дітей, освіту і навчання через екран

Сучасна освіта стрімко змінюється, і дедалі більше педагогів переходять в онлайн-формат, щоб продовжувати навчати дітей незалежно від обставин. Для когось це вимушений крок, для когось — новий професійний етап, а для когось — можливість переосмислити свою роль у навчанні.

Людмила Сатродубцева — вчителька початкових класів із вищою педагогічною освітою, яка сьогодні працює онлайн-репетиторкою і допомагає дітям готуватися до школи та опановувати базові навички навчання. Її шлях в освіті почався задовго до дистанційного формату, але саме онлайн-робота стала новим етапом професійного розвитку.

У цьому інтерв’ю “Погляду” вона розповідає про свій шлях у професію, досвід роботи в школі, садочку та притулку для дітей, а також про те, як сьогодні виглядає підготовка до школи в онлайн-форматі.

 

— Яку освіту ти здобула і чому обрала професію вчителя початкових класів?

Освіта у мене вища, я спеціаліст — вчителька початкових класів. Закінчила Харківський державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди.

Чому саме ця професія? Я завжди любила навчати ще з дитинства — своїх подружок, організовувати якісь навчання навіть для батьків. Для мене це було величезне задоволення.

Тому професія вчительки ніби йшла по замовчуванню — я просто не бачила себе в іншому.

Були моменти, коли я думала про психологію, мені було цікаво про стосунки між людьми. Але тоді це здавалося чимось дуже складним і «високим». А я відчувала, що можу навчити інших тому, що сама вмію.

— Чи одразу ти бачила себе в роботі з дітьми?

Мабуть, так. Я дітей любила завжди — від найменшого віку. Мені дуже цікаво спостерігати за розвитком дитини — як фізичним, так і психічним.

У мене завжди ніби включався «діагностичний механізм»: цій дитині легко, а цій, можливо, треба допомогти. І мені завжди хотілося зрозуміти, як саме я можу допомогти.

— Що найбільше сформувало тебе як педагога на початку?

Якщо чесно, спочатку було складно. Я навіть думала, що це не моє. Мабуть, це була система освіти з її рамками і вимогами, які мені заважали.

Я пробувала піти в інші спеціальності, але зрештою все одно повернулася до дітей.

Дуже важливим досвідом для мене став притулок для дітей. Там я зрозуміла, що навчання — це не єдине, що я можу дати. Важливе також виховання і психічний стан дитини.

Це були діти з непростими історіями, з травмами. І тоді я ще глибше відчула, що можу допомагати.

— Який досвід із школи чи садочка найбільше допоміг тобі зараз?

Найбільше мені допоміг досвід саме садочка. Там я почала формувати свої професійні навички, проявляти ініціативу, розробляти власні методики.

Це був етап, коли я зрозуміла: у мене виходить, діти мене люблять, і я можу працювати по-своєму.

— Що ти зрозуміла про дітей після роботи в офлайн-освіті?

Я зрозуміла, що діти не дуже відрізняються від дорослих, тільки дорослі часто «одягають маски», а діти — ні.

Вони відкриті. І коли дитина стикається з труднощами, вона це показує одразу.

І якщо ти в цей момент допомагаєш їй — вона ще більше відкривається. Оце, мабуть, найцінніше.

— Як ти прийшла до онлайн-репетиторства?

До онлайн-репетиторства я прийшла після початку повномасштабного вторгнення.

Я живу в Харківському регіоні, і тоді все навчання перевели в онлайн. Потім мій садочок не зміг працювати повноцінно, і нас фактично відправили в простій — без роботи і виплат.

Я звільнилася. Потім ще працювала в приватному садочку, але це було важко фізично.

І тоді я почала пробувати онлайн-заняття з дітьми із садочка — це була підготовча група, близько 8 дітей, які мали йти до школи.

Ми почали вчитися читати онлайн, освоювати презентації, інтерактивні вправи, навіть руханки через екран.

І коли я побачила результат, що діти реально навчилися — я зрозуміла, що онлайн працює.

— Чи було складно перейти в онлайн?

Так, складно, але водночас цікаво. Це було щось нове.

Я навіть не думала тоді про репетиторство — я просто хотіла навчити дітей і отримати результат.

Але саме це і стало поштовхом перейти в онлайн-формат повністю.

— Як проходять твої онлайн-заняття?

Заняття проходять індивідуально.

Спочатку — привітання, знайомство. Якщо це нова дитина — визначення рівня.

Я складаю індивідуальний план роботи. Є різні рівні: діти, які тільки знайомляться з літерами, і ті, які вже переходять до читання.

У мене є стандартна система — приблизно 32 заняття з читання, але все залежить від дитини.

На початку обов’язково присутні батьки, щоб допомогти дитині адаптуватися. Після 5–10 занять дитина вже працює самостійно.

— Які інструменти ти використовуєш?

Я використовую:

• онлайн-презентації
• електронні зошити
• демонстрацію екрану
• нейро-вправи
• інтерактивні завдання

— Як ти тримаєш увагу дитини через екран?

Це найскладніше.

Я постійно змінюю діяльність, роблю заняття цікавими. Якщо бачу, що дитина втомилася або відволіклася — змінюємо формат або робимо паузу.

Якщо щось не йде — відкладаємо і повертаємося пізніше.

— Чи ефективно готувати дитину до школи онлайн?

Так, я вважаю, що це ефективно.

Особливо зараз, коли багато дітей перебувають за кордоном або не мають можливості офлайн-навчання. Батькам важливо, щоб дитина навчалася українською мовою — і онлайн це дає таку можливість.

— Які навички найважливіші перед школою?

Найголовніше — це:

• вміння чути вчителя
• розуміти завдання
• виконувати інструкції
• комунікувати
• зосереджувати увагу

Читання — це вже додатково. Найважливіше — навчити дитину взаємодіяти з процесом навчання.

— Як ти починаєш підготовку до школи?

Спочатку я визначаю рівень дитини.

Потім підбираю індивідуальну програму з урахуванням розвитку, емоційного стану і особливостей дитини.

— Як працюєш із дітьми, які відволікаються?

Це нормально для цього віку.

Я намагаюся знайти щось, що зацікавить дитину. Якщо не виходить — робимо паузу, відволікаємось, а потім повертаємось.

— Чи всі діти підходять для онлайн-навчання?

Так, я думаю, що всі діти підходять.

Просто комусь потрібна більша адаптація і більше допомоги батьків на початку.

— Як ти розумієш, що дитина готова до школи?

Дитина готова, коли вона:

• розуміє завдання
• виконує інструкції
• реагує на запитання
• має базову комунікацію

Але дуже важливо враховувати вік: різниця між 5 і 6,5 роками дуже велика.

— Що для тебе головний показник успішної роботи?

Для мене це системність.

Коли є регулярність занять, підтримка батьків і організація процесу — тоді є результат.

— Чим твій підхід відрізняється від інших?

Я не порівнюю себе з іншими репетиторами.

Я використовую різні методики, які мені підходять: швидкочитання, навчання «без сліз», робота з табличкою множення та інші елементи.

Головне — щоб дитині підходило.

— Які помилки найчастіше роблять батьки?

Найчастіше — відсутність системності.

Коли дитину не привчають до режиму занять і очікують, що вона «сама якось навчиться».

Історія Людмили — це приклад педагогині, яка пройшла шлях від класичної офлайн-освіти до повноцінного онлайн-формату, зберігши головне — фокус на дитині та її розвитку.

Сьогодні вона продовжує працювати як онлайн-репетитор, допомагаючи дітям готуватися до школи, розвивати базові навички навчання та впевненість у собі. Її підхід базується на індивідуальності, уважності до кожної дитини та системності в навчанні.

Саме тому Людмила Стародубцева буде хорошим репетитором для дітей молодшого віку: вона поєднує глибоку педагогічну освіту, практичний досвід роботи в школі, садочку та складних соціальних умовах, а також сучасний онлайн-підхід до навчання. Вона вміє знаходити індивідуальний підхід до кожної дитини, адаптувати програму під рівень і темп учня, і головне — зацікавити дитину навчанням.

Звернутися до неї можна за посиланням:
👉 https://www.instagram.com/_finding_myself25_

38 066 968 08 55