Принадливий Тернопіль. Будинок із мініатюрними маскаронами 

Мені здавалося, знаю будинок номер чотири по вулиці Юліана Опільського, як своїх п’ять пальців.

Ось двері, що майже завжди відчинені та ніби просять увійти, в чому відмовити не реально. Ось улюблена біло-синя плитка. Ось закручені сходи, на які завжди хочеться сісти, й сидіти не знати скільки, але бажання завжди залишалися тільки бажаннями, (зрештою, є такий підрозділ мрій, котрі треба плекати, а не реалізовувати). Ось балясини з вигадливим візерунком, який хочеться назвати абстрактним, бо навряд чи можна побачити в ньому відголоски чогось міметичного.

Але я про нове — новим для мене виявилося те, що над вікнами будинку розташовані маскарони. Вони такі маленькі та непримітні, що спершу навіть подумала, що то мені здається, і я сама їх нафантазувала. Аж ні, добряче пригледівшись, таки побачила їх. Мене ця знахідка неабияк втішила, бо тепер мапа, на котрій позначені різноманітні приватні принадності міста, поповнилася ще одним об’єктом.

Анна Золотнюк.