Принадливий Тернопіль. Людське обличчя вулиці Руської

Вираз обличчя вулиці можна сприймати як метафору. Але в цьому випадку йтиметься таки про обличчя.

Обличчя людські, проте кам’яні. Ті, котрі позирають на нас, як спацеруємо вулицею Руською. Якщо рухатимемось до горбатого мосту, то спершу пройдемо під маскароном, що прикрашає замковий камінь будинку номер 26. Відтак гляньте на протилежну сторону – тут не так маскарон, скільки скульптура, що здалеку схожа на погруддя якогось польського композитора — він над вікнами будинку 29. І нарешті красуня під дахом будинку 52.

Що ж у нас сумарно? Обличчя Руської красиве й привабливе. У нього хочеться вглядатись і розглядати. Так мені, принаймні, здається.

Анна Золотнюк.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *