Сумно, бо вбивають активістів, радісно, бо є люди, які виходять перекрити вулицю, щоб достукатися до свідомості людей, – тернополянка

Не можу не поділитися сумом, який мене охопив сьогодні.
Зранку я сиділа в салоні краси, мені робили манікюр і ніщо не передвіщувало поганих новин.
Проте в салон вривається одна із манікюрниць і викрикує озлобленим голосом:
– “Знову ті громадські активісти протестують біля прокуратури. Люди в заторах стоять, на роботу потрапити не можуть. А тим активістам шо? Їм же пофігу”.
– “Що там трапилось? З якого природу двіж?” – запитую я.
– “Та там якусь людину вбили, громадського активіста, от вони і стоять”.

Вбили якусь людину…вбили…людину…активіста..громадського – мені вистукує у висках і я знову чую мову тієї коноби.
Перебираю в головах людей, які власне є активістами і молюся про себе: хоч би не ти, і не ти, і не ти..

– “Людочка, вибачте що я спізнилася. Вони ж перекрили там усе і нікого не пускають. Я їх питаю хто мені компенсує витрати на пальне, бо мені треба об’їжджати по іншій вулиці. Не відповіли.”

Дура не спитає сама себе: Хто компенсує життя тій людині, яка вмерла через свою активну життєву позицію (!!!)

Я тільки-но вийшла із салону, зразу почала телефонувати і розпитувати що до чого. Виявилось, це представники “Правого сектору” вийшли до прокуратури, щоб прокурор не затягував зі справою громадського активіста із Кременеччини, якого жорстоко вбили у червні 2016 року на подвір’ї його ж будинку. Вбивць знайшли, а замовників – ні.

Звати активіста Віталій Ващенко. Ось що про нього писали газети:
“Він займався багатьма справами, останнім часом порушував також питання щодо розкрадання коштів з міського бюджету. Тоді місцева влада закупила для відзначення свят кілька десятків українських прапорів по 170 гривень за одиницю, хоча коштують вони по 50. Це маленька, але дуже показова історія про те, що робиться в усіх місцевих органах влади, як там «розбазарюють» кошти, землі й комунальне майно. Наразі, як відомо, правоохоронці вилучили відео з відеореєстраторів і камер відеоспостереження, опрацювали попередню інформацію й знайшли автівку, на якій втекли вбивці, проте затримати їх поки що не вдалося. Нам принципово важливо знайти не лише виконавців, а й замовників, бо йдеться про місцеві мафії, які об’єднують чиновників, прокурорів, суддів і які відчувають абсолютну безкарність. Убивство Ващенка – тривожний сигнал щодо діяльності громадських активістів. Віталій намагався навести порядок, робив це безстрашно і безкомпромісно. На жаль, для нього це завершилося трагічно…»

Мені сумно і радісно водночас. Сумно, що до сих пір вбивають активістів, які щось роблять для добробуту своєї держави і мають сильну життєву і політичну позицію, а радісно, бо є люди, які виходять перекривати вулицю, щоб достукатися до свідомості чиновників та людей.

Хлопці, ви все правильно робите. Більшість мудаків не оцінять добрих справ і далі будуть спішити по своїх роботах.

Але не здавайтесь. Ні ти не здавайся, ні я. Ми хочемо сильної України, то ми її матимемо. Не маємо права здатися. Заради Віталія Ващенка, якого я до речі не знала до цього моменту…

Оксана Кузьменко

 

Comments are closed.