Тернопіль здатний забезпечити усім необхідним Українську Національну Революцію

Ні для кого в цій державі вже не є секретом, що не буде нам тут спокійного життя, доки не усунемо від влади злочинний режим внутрішньої окупації. Ми, українські націоналісти, знаємо і намагаємось донести суспільству, що це можливо лише шляхом безкомпромісної Революційної боротьби українського народу за власні Свободу, Справедливість і Добробут. Лише Національна Революція, зламавши хребет системі грабунку, пригноблення та нищення української нації забезпечить державотворчий процес за предківськими законами на основі національної ідеї.
Здійснити це може лише Революційний Орден, який унапрямить всі здорові українські сили в єдине русло (кастрованій опозиції це не до снаги тому, що ламати систему, елементами якої вони є, їм не вигідно). Такого ордену зараз, на жаль, нема! Але є Всеукраїнська Організація орденського типу – “Тризуб” імені Степана Бандери та ряд побратимських структур, які не лише говорять, а вже приступили до Ідейного Чину, об’єднання навколо національної ідеї та відновлення новітньої Організації Українських Націоналістів! Окрім того, необхідне також належне фінансове забезпечення, щоб розкрутити механізм роботи відновленого Ордену.
Бюджет ОУН під Проводом Євгена Коновальця у 1937 році становив 126 тис. доларів США (корова тоді коштувала 3-5 доларів). З урахуванням інфляції сьогодні це становило б приблизно 157 млн. грн.
Нам відомі такі джерела фінансування:
– внески кожного члена організації (10 % від заробітку);
– кошти, вилучені шляхом експропріаційних акцій;
– пожертви підприємців Краю (окуповані Українські землі);
– фінансова підтримка кооперативів, масло союзів, та кредитних установ;
– пожертви від церковних громад, які збирали священники на підтримку політвязнів;
– кошти від уряду Литви (8 тис доларів на рік);
– Також надавали підтримку держави Німеччина, Італія та Японія у вигляді вишкільних баз, забезпечення та стипендії окремим особам на навчання.
Сьогодні нажаль, націоналісти, не володіють достатніми фінансовими ресурсами.
Дійсно, про такий фінансовий ресурс сучасний організований націоналістичний рух може лише мріяти, але ж «поганий той солдат, що не мріє стати генералом». Отож, спробую проаналізувати, що маємо, а що можемо мати для націоналістичної діяльності та як це організувати.
Діаспора. Сучасна Українська діаспора, пограбована на початку 90-х рр, не виявляє дуже великої активності у фінансуванні революційних процесів у державі Україна, а та незначна частина українців на еміграції, яка допомагає українським патріотичним організаціям, часто не орієнтується, з ким має справу. Але при перших ефективних кроках відновленого ордену діаспора прокинеться і самоорганізується для допомоги українцям Краю, що борються.
Внески. Членські внески – це нормальне явище кожної організації. Але це не ті кошти, яких може вистачити на системну оргдіяльність.
«Екси». Такий варіант фінансування ми абсолютно не розглядаємо з моральних причин.
Українська буржуазія, підприємці дрібного та середнього класу. У Тернопільській області, за деякими даними, зареєстровано приблизно 30 тисяч приватних підприємців. Якщо врахувати, що приблизно третина з них не працює або працює на виживання, то реальних підприємців майже 20 тисяч.
Якщо кожен з них буде жертвувати щомісяця мінімум 100 гривень (для дрібного підприємця це не складно, а для більшого це взагалі не гроші) на боротьбу за Українську Самостійну Соборну Державу, то бюджет Революційного Проводу за рік складатиме мінімум 24 млн. гривень. Таким чином лише Тернопіль здатний забезпечити усім необхідним Українську Національну Революцію! Треба лиш переконати підприємців, що інвестиції у боротьбу – це капіталовкладення у краще майбутнє для ведення бізнесу.
Кооперативи, підприємницькі спілки. На сьогоднішній момент підприємницьких спілок, незалежних від влади, фактично не існує. Але ті поодинокі, які є, можуть стати надійною підтримкою для Революційного Проводу.
Допомога Церкви. Зараз як ніколи існує загроза ліквідації державності, а, отже, існує пряма загроза переслідувань духовенства чи чергових псевдособорів, що може знову відкинути розвиток Української Церкви на десятки років назад. Підтримка Церквою молодіжних національних організацій – це надійна інвестиція у здобуття і збереження державності, а, отже, у безпеку Церкви як структури!
Кошти від урядів інших держав. Степан Бандера у своїх працях залишив нам чітку настанову орієнтуватися лише на свої сили. Тим паче ми пам’ятаємо, як неодноразово різні держави здавали Україну задля власних інтересів. Загалом же така підтримка впливала б на рух позитивно: за філософією ОУН зацікавленими державами у нашій боротьбі можуть бути історичні вороги Російської імперії (але це вже робота для Міжнародного Антиімперського Фронту).
Інші варіанти. Пошук та залучення коштів – обов’язок кожного члена організованого націоналістичного руху, тому Провід розгляне інші, навіть дещо безглузді ідеї щодо здобуття матеріальних ресурсів.
Ніхто не буде інвестувати кошти в організацію, що не бореться, жодна організація, навіть найідейніша, не запрацює ефективно без регулярного фінансового вливання. Ось таке замкнене коло, з якого важко вирватися. Важко, але можливо… Бажання допомагати ми можемо викликати лише своєю жертовністю, активною діяльністю та переконливою націоналістичною риторикою.
Тому починаймо зараз, починаймо з малого – розшукуймо доброчинців!
Рухаймось разом до відновлення Національного Ордену, адже лише він здатний провадити широкомасштабну боротьбу, яка знайде розуміння та всебічну підтримку в народі.
Разом і до кінця, до перемоги Національної Революції!
Слава Україні!
ВО «Тризуб», вишкільний табір
ВО «Тризуб», вишкільний табір
P.S. Маючи навіть усі зазначені джерела фінансування, звичайно, нереально вмить змінити ситуацію в державі. Але при регулярному фінансовому вливанні за кілька років об’єднаний Націоналістичний Рух зможе збільшити свій вплив на державотворчі процеси у геометричній прогресії.

Василь ЛАБАЙЧУК, ВО «Тризуб» ім. С. Бандери

загрузка...

Comments are closed.